Провідні світові автовиробники дедалі частіше не залишають нам вибору: моделі з варіатором CVT все рідше мають альтернативи у вигляді класичного "автомата". А в чому, власне, різниця для водія і власника?
Почнемо з того, що і класична АКП з гідротрансформатором, і безступінчатий варіатор CVT (Continuously Variable Transmission) створені, по-перше, для того, щоб підтримувати оберти двигуна в найбільш оптимальному діапазоні, а по-друге, щоб усунути від цього процесу водія. Але вирішили ці дві задачі конструктори по-різному.
З точки зору експлуатації гідромеханічна АКП майже бездоганна, проте складна конструктивно і недешева. При тому добре відпрацьована у виробництві.
Всередині звичайного “автомата” - шестерні, які утворюють декілька передач. Перемикання здійснює гідравлічна система, яка реагує на положення акселератора і навантаження на ведучі колеса.
Читайте також: Де можна було купити ”Жигулі” з “автоматом”
Кожна передача АКП має також фрикціонну муфту, а ще є гідротрансформатор – вузол, в якому крутний момент передається від валу до валу потужним потоком мастила. Ця гідромуфта теж змінює крутний момент та згладжує ривки у трансмісії.
Варіатор набуває поширення після винайдення металевого паса і мастила з особливими властивостями. Він дешевий, проте не такий довговічний.
Всередині варіатора CVT деталей в кілька разів менше. Головне – це два конусні шківи, з’єднані пасом клиноподібного профілю. Коли потрібно змінити крутний момент (”переключити передачу”), автоматика зменшує діаметр одного шківа і збільшує – другого. Оскільки фіксованих положень немає, кількість “передач” просто незліченна. Для роботи на холостому ходу у варіаторах є механізм автоматичного зчеплення або гідромуфта.
Як бачимо, конструкція двох видів автоматичних трансмісій дуже відрізняється. А заради чого це все – як конструктивні відмінності між АКП і CVT проявляються на ділі?
Динаміка. Класичний “автомат” на старті програє варіатору: навіть у сучасних АКП з сімома-вісьмома передачами ступеней виходить менше, ніж варіантів передавального числа у варіатора. До того ж є певні втрати енергії в гідротрансформаторі АКП.
Один з найскладніших вузлів АКП – гідротрансформатор. Часто він присутній і в варіаторних трансмісіях.
Економічність. CVT завжди тримає двигун в діапазоні найбільш вигідних обертів, тому така трансмісія забезпечує машині економічність вищу, за АКП з гідротрансформатором – який до того ж і сам додає автівці апетиту за рахунок прослизання потоків мастила.
Читайте також: Коробка передач: робот, “автомат” чи механіка – в чому різниця
Комфорт і відчуття водія. Навіть найкраща АКП може відзначати переключення ступеней легким поштовхом, а у варіатора ступеней немає в принципі, тому машина з ним прискорюється і уповільнюється плавніше. Щоправда, CVT перших поколінь створювали у водія відчуття повільного розгону через одноманітне гудіння двигуна на однакових обертах. Зараз конструктори навчили варіатори імітувати переключення передач, змінюючи оберти мотора. Це дещо знижує ефективність трансмісії, однак створює кращий психологічний комфорт для водія.
Гідромеханічні “автомати” використовують на бойових машинах і навіть на танках, а ось варіатори для важких умов непридатні. Принаймні, поки що.
Робота у важких умовах. Класичний “автомат” краще пристосований до навантажень, до подолання машиною перешкод, ніж варіатор. Шківи CVT гірше переносять передачу високого крутного моменту, на них можуть утворюватися задири коли машина буксує, долає бордюри, колії тощо. До того ж, варіаторну трансмісію легше перегріти. Однак, деякі CVT останніх моделей оснащені додатковою механічною передачею – так званою стартовою, для руху під великими навантаженнями.
Довговічність. Гідромуфта АКП згладжує коливання і піки крутного моменту, чим береже і трансмісію, і двигун від ударних навантажень. Звичайна АКП краще переносить роботу двигуна на граничних обертах, як надто низьких, так і надто високих, в той час як CVT в таких умовах швидше зношується через перегрівання пар тертя. В класичній автоматичній коробці просто немає деталей, які працюють з такими великими навантаженнями, як пас і шківи варіатора. В середньому ресурс АКП і CVT відрізняється принаймні вдвоє – на користь класичного “автомата”. Ремонт варіатора доволі дорогий, як мінімум не дешевше “капіталки” АКП.
Поверхні, що сприймають всі навантаження, у шківів CVT настільки малі, що в принципі не можуть служити так довго, як шестерні та фрікціони класичної АКП.
Ціна. Це одна з ключових причин дедалі більшого поширення варіаторів: CVT у виробництві значно дешевші за стару добру АКП. Це не завжди можна помітити при порівнянні нових автомобілів різних комплектацій, проте виробники даний факт беруть до уваги.
Рекомендації щодо купівлі автомобіля з варіатором залежать від того, нову чи вживану машину ви маєте на увазі. Новий автомобіль з CVT можна сміливо брати (особливо якщо машина купується лише на кілька років), адже у варіатора чимало переваг у порівнянні з гідромеханікою. А от варіаторний автомобіль з пробігом – це вже великою мірою ризик, оскільки, по-перше, невідомо, як поводився з трансмісією попередній власник, а по-друге – ремонт CVT дуже дорогий. А от гідротрансформаторна АКП більш довговічна, якщо за нею слідкували протягом всього періоду експлуатації.
Читайте також: Як перевіряти трансмісію при виборі машини