Багато водіїв дізнаються значення цього слова тільки після того, як їм повідомлять про повний вихід двигуна з ладу. Тому краще познайомитися з цим явищем в теорії - щоби в жодному разі не дати мотору "сьорбнути води".
Двигун автомобіля при роботі забирає в свої циліндри тисячі літрів повітря на хвилину - циліндри мотора працюють як високоефективний насос. А якщо станеться так, що у впускний тракт потрапить вода, потужна тяга на впуску засмоктує і її.
Тяжкість наслідків гідроудару залежить від кількості води і типу двигуна: дизелі переносять цю біду гірше.
Але рідина, на відміну від повітря, не стискується, тому присутність в циліндрі хоча б пари “кубиків” води призводить до такого наростання тиску, що поршень при ході вгору майже вдаряється об "стіну" водно-газової суміші.
Читайте також: Як перевіряти двигун при купівлі б/в авто
Звідси і термін - гідроудар. Ну а оскільки удар, то відповідно мають місце і механічні пошкодження: погнуті шатуни, зламані пальці, розкришені поршні і т.п. Одним словом, повного розбирання двигуна і серйозного ремонту не уникнути.
Деталі при гідроударі можуть і не зламатись, проте втратити геометрію так, що нормальна робота агрегата буде неможливою.
Якщо після форсування водної перешкоди машина поводиться незвично, порядок дій повинен бути такий:
Читайте також: Чим небезпечний потопельник: проблеми з електрикою
Перш за все при гідроударі страждають шатуни. Зовні на роботі мотора це може і не відбиватися, але згодом пошкоджений шатун ламається і руйнує циліндр.
В принципі, відчайдушні водії після всіх вищевказаних етапів просушування могли б намагатися запустити мотор. Але в ідеалі для повної гарантії безпеки двигуна потрібно розібрати весь впускний тракт, щоб переконатися у відсутності в ньому води і видалити знайдену вологу. Оскільки, на жаль, відомі випадки, коли двигун, що ніби як вдало викупався в річці, не виявляв спочатку проблем, але під час ранкового запуску після стоянки раптом починав гуркотіти і трястися, сповіщаючи про необхідність капремонту.
Якщо фільтр мокрий, а під ним в корпусі є краплі води, потрібно ретельно перевірити на наявність вологи весь впускний тракт.
Тому що за ніч вода, що потрапила через фільтр у впускний тракт, зібралася вся разом з верхніх стінок в низ повітроводу, в місце, де її вранці легко підхопило повітрям в циліндри - чим і був викликаний гідроудар. Тож запуск мотора, що ковтнув води, варто робити тільки після консультації у кваліфікованого фахівця.
Гідроудар – не просто стара водійська фобія, його справді варто боятися, адже отримати при наявності глибоких калюж на дорозі – справа нехитра. Наслідки можуть дуже неприємними, і навіть "капіталка" тут здасться вдалим варіантом. Тому перед кожною глибокої калюжею уважно оціните обстановку і при найменших сумнівах відмовляйтеся від форсування. Краще почекати пару годин, поки вода спаде, або вибрати інший маршрут, ніж міняти двигун через руйнування циліндро-поршневої групи і пошкодження блоку.
Читайте також: Що краще – бензин чи дизель: який вибрати двигун