Користування громадським транспортом не дуже приємне з багатьох причин. Але у спеку громадський транспорт перетворюється на справжнє пекло. Тож як з ним бути?
Звісно, найкраща порада – не користуватись громадським транспортом взагалі. Часто у громадському транспорті кількість людей на одиницю площі просто величезна. Наприклад у вагоні метро у годину-пік на одному квадратному метрі може стояти 5-7 або навіть більше людей. Такої концентрації людських тіл немає в жодному іншому місці на планеті. Це робить громадський транспорт одним з найнебезпечніших місць з точки зору розповсюдження різноманітних хвороб, не кажучи вже про комфорт, особистий простір, кишенькових злодіїв та інші неприємності.
Якщо ж необхідність у поїздках в громадському транспорті виникає, краще обирати певні його види. Пощастило киянам та харків’янам, що мають у своєму розпорядженні підземне метро. Справа в тому, що в тунелях під землею температура як правило стабільно комфортна. Особливо коли поїзд рухається, а вас обдуває легкий вітерець.
Метро можна сміливо користуватися у будь-яку спеку! Воно надійне та здебільшого прохолодне. Проте, воно має і мінуси: в години “пік” метро може бути перевантажене, а як наслідок – набагато менш комфортне.
Трамваї є системами близькими за своїми властивостями до метро, але ідуть вони по поверхні. Наші реалії такі, що наш трамвай – це далеко не європейський трамвай. Це, як правило, старезні вагони, що дуже повільно рухаються по навіть більш старезній інфраструктурі. При цьому є великий ризик того, що внаслідок технічних несправностей поїздка не завершиться і доведеться сходити десь по середині – на саму спеку.
Між автобусами і тролейбусами слід вибирати те, що виглядає новішим. Це не гарантія наявності працюючого кондиціонера, проте це підвищить шанси. Також характерною рисою будуть закриті вікна у автобусі чи тролейбусі, що під’їжджає до зупинки у спеку.
Мабуть, при інших рівних, більший шанс отримати працюючий кондиціонер є у тролейбусах. Справа в тому, що робота кондиціонеру у дизельному автобусі означає збільшення споживання пального. А його, підприємство чи особисто водій можуть наразі економити. Економити з тією чи іншою метою, проте ціною здоров’я пасажирів! Тролейбус також споживає більше електроенергії, коли включає кондиціонер, проте, водію на те точно байдуже.
Її величність маршрутка – це взагалі окрема пісня! У тих точно немає кондиціонерів (в основному), а якби вони і були, то їх би не включали з метою економії. Проте їде вона швидше за тріаду трамвай, тролейбус, автобус, тому мучитися можливо доведеться трохи менше. Тим більш якщо ви будете стояти в натовпі у дверях, то на зупинках можна щоразу виходити, щоб ковтнути спекотного повітря. Мабуть, можемо порадити обов’язково запастися пляшечкою з водою для поїздок на цих авторікшах.
Звісно, найкраща альтернатива – автомобіль з кондиціонером. Але тут є інші проблеми: вартість пересування, проблеми з паркуванням та час у пробках. До того ж не всі ще встигли придбати власний авто. У такому разі є кілька доступних та подекуди більш практичних альтернатив.
Таксі. Пересування на таксі у ряді випадків може бути навіть дешевшим, аніж володіння власним авто. Зазвичай автомобілі таксі з кондиціонером і мають пристойний рівень комфорту. Для багатьох це найкраща альтернатива громадському транспорту.
BlaBlaCar та подібні сервіси. Додатки для спільних поїздок на авто – непогана альтернатива таксі та громадському транспорту. Зазвичай такі сервіси використовують при міжміських поїздках, але можна використовувати й у місті.
Мотоцикл або скутер. Найпростіші мотоцикли або скутери китайського тайванського або індійського виробництва коштують близько тисячі доларів. Витрати на пересування (заправку та обслуговування) менші ніж вартість поїздок в громадському транспорті. Такому транспорту не страшні затори та проблеми з паркуванням. Проте є деякі обмеження пов’язані з погодними умовами – якщо у спеку їздити можна, то дощі можуть вносити корективи у графік пересування.
Персональний електротранспорт. Електросамокати, моноколеса, сігвеї, гіроскутери та інша подібна техніка легко може вирішити проблему пресування у межах міста. Зазвичай вартість таких девайсів починається від 500-600 доларів. Пристойні екземпляри коштують як легкий мотоцикл – близько тисячі доларів. Пересуватись на такому транспорті на невеликі відстані – одне задоволення. До того ж зараз персонального електротранспорту немає у ПДР, отже отримати штраф від поліції за порушення правил пересування нереально. До того ж електросамокат можна взяти напрокат.
Велосипед. Їздити на велосипеді у спеку можуть тільки люди у дуже гарній фізичній формі. Якщо ви з таких, і не гидуєте гарненько пропотіти – велосипед цілком підходить. Звичайні велосипеди коштують недорого, від кількох сотень доларів. Проте багато хто воліє придбати веломашину з легкою рамою, великою кількістю передач та іншими “плюшками”. Вартість таких велосипедів також можна порівняти з ціною легких мотоциклів.
Альтернатив громадському транспорту є досить багато. Ризикувати власним здоров’ям та жертвувати комфортом, задихаючись у маршрутці, трамваї чи тролейбусі (ще й в медичній масці на обличчі) зовсім не обов’язково. Набагато краще придбати власний транспорт або скористатись прокатним.