Прогрес автомобілів понад півстоліття залежав лише від інженерів - конструкторів з технологами. Але потім такий собі адвокат, що не мав навіть водійських прав, видав свою книгу і вона вплинула, серед іншого, і на наші нинішні машини.
Подія, яка остаточно перервала гегемонію технарів у світі автомобільного бізнесу, відбулася в 1965-му році – тоді юрист Ральф Нейдер нарешті знайшов видавця, який узявся опублікувати його багатосторінкову працю Unsafe at Any Speed ("Небезпечний на будь-якій швидкості").
Юрист Ральф Нейдер (1934 р. н.) присвятив свою кар'єру боротьбі за права споживачів – аж до наших днів.
У підзаголовку значилося: "Конструктивно зумовлені проблеми з безпекою американських автомобілів", але насправді в найближчі кілька років збадьоритися довелося всій автомобільній спільності. Хоча починалося все з Америки.
Заокеанський автопром недарма був певним мірилом для інших національних виробників: близько 10 мільйонів випущених машин на рік при неймовірній модельній гаммі як не крути викликали повагу. Але чесно кажучи, самі по собі американські автомобілі не могли служити зразком для наслідування.
Читайте також: В Америці теж був свій "Запорожець": маловідомі факти
Безглуздо громіздкі (близько 5,5 метрів завдовжки) і важкі (більше 1,5 тонн) народні мастодонти комплектувалися багатолітровими 6- і 8-циліндровими моторами і мали посередні експлуатаційні характеристики. При витраті палива на рівні 20 л/100 км вони мали "ватяні" гальма, абсолютно бездушне кермо, через м'яку підвіску хилилися на поворотах і безжально ставилися до пасажирів при ДТП. Питання якості та сервісу теж було дуже болючим.
Але автовиробники на чільне місце ставили інше – багато моделей оновлювалися щорічно! Природно, це спонукало споживача скоріше позбутися від "дорестайла" і купити найсвіжішу версію.
На межі 1950-1960-х років американці ще не розуміли, як можна їздити на автомобілі коротше 5 метрів і лише з чотирма циліндрами.
Всі ці суто американські "родзинки" різко контрастували з характеристиками куди більш раціональних європейських і японських автомобілів, які на початку 1960-х стали справжнім відкриттям на ринку США. Небайдужі спостерігачі задумалися: а навіщо автомобілю бути таким великим і важким, якщо можна з тим же успіхом і не меншим комфортом їхати в невеликому і легкому?
І в 1965-му Ральф Нейдер, адвокат за освітою і небайдужа людина за покликанням, дослідив американські автомобілі і статистику аварійності під критичним кутом зору і виклав свої висновки у книзі "Небезпечний на будь-якій швидкості".
Читайте також: Як убезпечити дітей під час подорожі автомобілем
Резюме було таким: автовиробники женуться за зовнішнім ефектом, але не приділяють увагу питанням безпеки. Мовляв, конструкція автомобіля настільки вторинна для виробників, що вони не заморочуються особливо ні роботою рульового механізму, ні гальмами, ні налаштуваннями підвіски, ні іншими факторами поліпшення керованості. Через що має місце висока аварійність і невиправдано тяжкі наслідки ДТП.
Торкнувся автор і теми пасивної безпеки, а саме – ергономіки салону, травмування пішоходів деталями зовнішнього оздоблення, а також питань екологічності силових аграгатів. Нібито всі ці аспекти конструкторами до уваги майже не бралися.
Chevrolet Corvair – спроба General Motors зробити бюджетник нового типу. Те, що він став головним героєм книги "Небезпечний на будь-якій швидкості", мало завадило його популярності.
Найбільше критикувалося авто Chevrolet Corvair, на прикладі якого Ральф Нейдер показав нібито прагнення конструкторів GM заощадити на обладнанні ходової частини в збиток керованості машини.
Експерти кажуть, що багато чого в книзі було перебільшенням, але самовпевнені боси General Motors зробили помилку. Замість того, щоб довести неспроможність звинувачень, вони вирішили "помножити на нуль" самого автора. Намагаючись дискредитувати Ральфа Нейдера в очах громадськості, GM приставив до нього приватних детективів для пошуку компромату і намагався провокувати на непорядні дії (спілкування з повіями).
Компонування Chevrolet Corvair і його силовий агрегат були революційними для Америки, так що упередження до нього вилилося у важкі необгрунтовані звинувачення. Однак, підвіску авто модернізували двічі.
Проте "стріляний горобець" Нейдер виявив стеження, звернувся до влади із заявою про втручання в приватне життя – скандал, що вибухнув у зв'язку з цим, зробив маловідомій спочатку книзі відмінну рекламу. Ральф відсудив у GM 425 тисяч доларів, частину яких направив на свою подальшу діяльність із захисту прав споживачів.
Слід зазначити, Ральф Нейдер не просто критикував конструкторів і виробничників, він пропонував конкретні рішення проблем безпеки – і зовсім скоро їх почали втілювати в життя. Так в конструкцію автомобілів почало втручатись суспільство – і триває цей громадський контроль дотепер. Впливаючи не лише на показники безпеки, а й на собівартість машин.
Читайте також: Авто з США: недоліки американських машин
За кілька років у США ввели жорсткі федеральні стандарти безпеки, які зробили обов'язковими двоконтурні системи гальм, ремені безпеки, м'яку оббивку інтер'єру, його матову обробку, ергономічно обумовлені стандарти на деталі керування, строгі вимоги до світлотехніки та інше. В Америці закінчилася епоха потужних і важкокерованих дредноутів і почалася системна робота з перетворення автомобіля на безпечний і екологічний вид транспорту.
Ще через два роки розігнана Нейдером хвиля дійшла і до Європи, де в 1970 р. був створений EEVC – Європейський комітет безпеки транспортних засобів, який взявся за стандартизацію питань безпеки в європейському автопромі. Саме EEVC створив систему оцінки машин в краш-тестах, відому сьогодні як EuroNCAP. Про її вплив на сучасний автопром годі й казати.
За рівнем активної і пасивної безпеки "американці" 1960-х років були справжніми вбивцями в порівнянні з нинішніми автомобілями.
Так масова автівка остаточно перестала бути засобом самовираження власника, ставши на шлях перетворення в звичну річ вжитку – корисну, практичну і безпечну при використанні. Добре це чи погано, тут ми судити не будемо. Зазначимо лише, що незважаючи на твердження деяких аналітиків, книга "Небезпечний на будь-якій швидкості" аж ніяк не вбила той самий Chevrolet Corvair. Насправді машина протрималася на конвеєрі ще 4 роки після виходу книги, і весь її життєвий цикл досяг 10 років, що примушує задуматися – адже тоді в Америці моделі змінювалися в середньому кожні 3–4 роки.
А в 1972 р. американська урядова організація NHTSA (Національна адміністрація безпеки дорожнього руху) оприлюднила офіційні результати свого дослідження Chevrolet Corvair. Аналіз статистики та спеціальні дорожні тести показали, що автомобіль керується нітрохи не гірше, ніж його прямі конкуренти-сучасники... "Посмертна" реабілітація "Корвэйра" залишилася поза увагою преси, але свою роль в світовій автомобільній історії він зіграв.
Читайте також: Чим хороші американські автомобілі