Популярність Mercedes-Benz Vito першого покоління багато в чому обумовлена його практичністю, економічністю і комфортом. Але є у цих автомобілів і недоліки. Про них поговоримо докладніше.
Випускався Mercedes-Benz Vito першого покоління (W638) з 1996 по 2003 рік. За цей час він розійшовся по світу більш ніж півмільйонним тиражем. До сих пір багато екземплярів перебувають у хорошому технічному стані і чудово справляються як з комерційними, так і з сімейними завданнями.
Читайте також: Все опасности старого Mercedes-Benz W210 "на бляхах"
Багато Vito першого покоління до сих пір знаходяться в прекрасному стані
В Україні ціна Vito першого покоління з європейськими номерами стартує від 1 500 і досягає 5 000 доларів. Аналогічні авто з українською реєстрацією оцінюються продавцями в вилці від 3 000 до 10 000 доларів.
Саме слабке місце Mercedes-Benz Vito першого покоління – схильний до корозії кузов. Без регулярної додаткової антикорозійної обробки він дуже швидко іржавіє. Проблема посилюється специфічним розташуванням номера кузова – на підлозі біля переднього сидіння. Часто він пошкоджується корозією, що викликає чимало проблем при реєстрації або перереєстрації автомобіля.
Кузов, сильно пошкоджений корозією, деколи складно навіть підняти на підйомнику
Відновлення або заміна пошкоджених корозією кузовних елементів процес довгий і досить витратний. Наприклад, одне лише переваріння порогів з подальшим фарбуванням обійдеться не менше 600-800 доларів. Якщо проводити цю операцію на пристойному СТО, то бюджет заходу легко перевалить за 1 500 доларів. Звичайно, за таких умов купівля та відновлення іржавого Vito з європейською реєстрацією навряд чи можна назвати розумною тратою грошей.
Перші, дорестайлінгові (до 1999 року випуску) Vito найчастіше обладнані дизельними моторами об'ємом 2,3 л. з маркуванням OM601. Ланцюговий дворядний привід ГРМ, класична для старих дизелів система уприскування (без Common Rail) і практично повна відсутність електроніки робили ці мотори дуже надійними.
Атмосферна версія мала досить скромну потужність 79 л.с. і обертовий момент 152 Нм. Але саме вона вважається самою надійною – пробіги в 600-800 тис. км без капітального і навіть середнього ремонту двигуна нормальне явище.
Дизельні мотори об'ємом 2.3 л. дуже надійні, але доступ до них не простий в силу конструктивних особливостей Vito
Наддувний OM601 видавав 98 к.с. і 230 Нм тяги, але мав пов'язані з наявністю турбіни особливості. Сам турбокомпресор виходжує чимало – 300-400 тис. км. Його реставрація обходиться в 300-600 доларів. Але є у наддувного мотора ще одна характерна поломка – тріщини в голівці блоку, між сідел клапанів і навколо форсунок. Рішення такої проблеми досить дороге – загальний бюджет легко перевалює за 1 000-1 500 доларів.
Читайте також: Renault Laguna "на бляхах": стоит ли брать
Після ресталінга на Vito почали встановлювати дизельний мотор об'ємом 2,2 л. з маркуванням OM611. Технічно просунутий для свого часу двигун був обладнаний не тільки турбонаддувом але і системою Common Rail. Ресурс цього агрегату, при регулярному обслуговуванні теж не маленький – він здатний проїхати 500-700 тис км. без капремонту.
На пострестайлінгових версіях двигуни більш примхливі, але мають кращу динаміку паливної економічності
Але атмосферних версій у OM611 не було. Проблеми з турбіною традиційно починалися після 300-400 тис. км. пробігу. При такому ж пробігу до них додавалися неприємності з паливним насосом високого тиску, заміна якого спустошує гаманець на 1 000-1 500 доларів. Реставрувати його можна доларів за 600-800.
Мабуть, найпоширенішою проблемою дизельних моторів об'ємом 2.2 л. можна вважати ущільнення паливних форсунок, які прогорають. Сама мідна ущільнювальна шайба коштує пару доларів, але її заміна в більшості випадків досить клопітка і дорога операція, яка потребує наявності спецінструменту і особливих навичок. Трапляється, що частина форсунки обривається і тоді розбір двигуна неминучий.
Двомасовий маховик іноді змінюють на звичайний, одномасовий. Це значно здешевлює подальшу експлуатацію
Ще один недолік OM611 в порівнянні зі своїм попередником – двомасовий (амортизаційний) маховик. Часто його доводиться міняти разом з комплектом зчеплення. За запчастини доведеться віддати від 300 до 600 доларів (в залежності від "оригінальності" деталей). Робота по заміні обійдеться в 80-120 доларів.
Одна з найпоширеніших несправностей механічних коробок – вихід з ладу приводу перемикання передач. Експлуатація авто з зношеним зчепленням дуже швидко приводила до зносу пластикових втулок. Після того як коні починали підклинювати – ламалися троси перемикання передач. Відновлення всього механізму обходиться в 200-300 доларів.
АКПП, при якісному і своєчасному обслуговуванні, дуже надійні
Автоматичні коробки передач зустрічаються на Vito не часто. Але якихось характерних несправностей за ними помічено не було. Єдиною особливістю є досить великий заправний обсяг масла і його відносно висока ціна. Заміна масла і фільтра в АКПП обходиться в 150-200 доларів.
Задню підвіску Mercedes-Benz Vito можна вважати еталоном надійності. Навіть нещадна експлуатація регулярно перевантажених машин веде лише до просідання пружин і виходу з ладу амортизаторів. Їх заміна обходиться в 250-400 доларів.
Передня підвіска не настільки надійна. Заміна тяг стабілізатора потрібна кожні 30-50 тис. км. Зате сайлетблоки, кульові опори, кермові тяги і наконечники здатні виходжувати по 80-100 тис. км. Приблизно такий же термін служби у ступичних підшипників. Пружини і амортизатори в передній підвісці служать ще довше 100-150 тис. км.
Задня підвіска дуже надійна і не боїться перевантажень
При пробігу в 300-400 тис. дає про себе знати рульова рейка. Її реставрація обходиться в 250-400 доларів. Фахівці рекомендують разом з нею реставрувати і насос гідропідсилювача (150-200 доларів), оскільки він має приблизно такий же ресурс.
Дорестайлінгові версії вкрай прості в плані електрообладнання. Періодично виникаючі несправності частіше пов'язані з віком авто. Справитися з ними в більшості випадків може навіть електрик не дуже високої кваліфікації.
Для діагностики електронних систем Vito потрібне дороге обладнання
Пострестайлінгові Vito, обладнані дизельними моторами з системою Common Rail вже набагато складніші і вимагають більш кваліфікованого сервісу. Для їх діагностики та ремонту потрібно дороге обладнання, пигодне виключно для діагностики і ремонту авто марки Mercedes-Benz. Це прив'язує авто до спеціалізованого сервісу.
Знайти дорестайлінговий Mercedes-Benz Vito в пристойному стані непросто. Але якщо такий екземпляр попадеться – про його придбання варто задуматися. Пострестайлігнові Vito мають кращі динамічні характеристики, але розплачуватися за них доводиться надійністю і дорожнечею обслуговування.
Читайте також: Какой автомобиль на еврономерах выбрать: примеры
Що стосується пропозицій на європейській реєстрації, їх ціна не настільки приваблива, щоб можна було ризикувати, використовуючи напівлегальні схеми. З іншого боку, якщо у Vito "на бляхах" добре зберігся кузов, про його покупку можна задуматися. Попит на стрімко іржавіючі кузовні деталі для Vito величезний. Із здачею на розбирання проблем виникнути не повинно.