Кажуть, що раніше автомобілі створювали не маркетологи (як тепер), а інженери. Ось вам справжній переворот свідомості: в СРСР інженери не лише створювали автомобілі, але й… давали їм імена. Причому один інженер – відразу всім моделям.
Імена автомобілям зазвичай дають маркетологи – фахівці з автомобільного ринку та людської психології. Але так сталося, що в СРСР, де ринку не було як такого, всі автомобілі разом назвала одна людина – причому ніякий не маркетолог, а інженер за фахом і родом діяльності. Причому робив він це двічі – у 1943-му та 1964-му роках. Звали його Самуїл Челов, він був працівником заводу ГАЗ і одним з керівників створеного у 1943 р. бюро технічної документації.
Довгий індекс, який радянським моделям давали на заводах, не годився як ринкове ім’я. Але для “десятого” семейства використали його частину
Оскільки в країні ринкових відносин не було, державі доводилося втручатися навіть у дрібні технічні моменти. Тож для спрощення керування автопромом була розроблена система найменувань автомобілів і автокомплектуючих.
Читайте також: Яким був перший український автомобіль
Кожен радянський автозавод отримав свою групу цифр, якими він міг називати свої моделі, додаючи їх до літерної абревіатури. Наприклад, ГАЗу як найбільшому заводу виділили почесну першу сотню – нумерацію від 1 до 99. Горьківські (тепер це Нижній Новгород) автомобілі називалися ГАЗ-51, ГАЗ-12, ГАЗ-21 тощо.
З відповідного індексу починалися і номери запчастин до кожної моделі у каталогах. Це спрощувало підбір запчастин і використання їх на машинах інших заводів. Наприклад, ґумова втулка під каталожним номером 11-18081 від легкового седана ГАЗ-11 (1940 р.) випускається дотепер, оскільки вона використовується на легкових “Волгах” і вантажних “ГАЗонах”, аж до нової нижньогородської моделі “ГАЗель Next” (2013 р.)
У деталей радянських авто каталожні номери починаються із заводського індексу моделі – для зручності модернізацій і логістики. У ГАЗ-11, “Волг” обох поколінь та сучасної “ГАЗелі” є однакові деталі
Групи цифр з наступних сотень віддали іншим автозаводам. Так, друга сотня дісталася ЗІЛу: ЗІС-101, ЗІЛ-130, ЗІЛ-131.
Виробникам, що випускали машини меншими тиражами, дали не повні сотні, а “половинки”. Завод МЗМА (пізніше – АЗЛК), що випускав “Москвичі”, отримав першу половину п’ятої сотні, завдяки чому народилися суперпопулярні “412-ті”. А позашляховики УАЗ отримали другу половину п’ятої сотні.
Персональну групу індексів мав і Дніпропетровський автомобільний завод – у другій половині тієї ж п’ятої сотні. Плавуча вантажівка-амфібія, яку розробили й випускали у Дніпропетровську (тепер Дніпро), називалася ДАЗ-485, а запланований до випуску звичайний цивільний ваговоз мав носити індекс ДАЗ-451.
Моделі Дніпропетровського автозаводу мали б називатися цифрами з другої половини п’ятої сотні: ДАЗ-485, ДАЗ-451.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зроблено в Україні: чому ми можемо пишатися “горбатим”
Цифрова індексація покривала не лише моделі автомобілів, але й двигунів: окремі мотори виробництва заводу, наприклад, ЯАЗ, теж мали виділену ярославським вантажівкам нумерацію: ЯАЗ-236, ЯАЗ-240 тощо.
Зазначену систему найменувань радянських автомобілів задумали оновити й в 1966 році вийшов новий ГОСТ, яким запроваджувалася базова чотиризначна індексація – ЗАЗ-1102, ВАЗ-2101, КамАЗ-5320 тощо.
Запроваджена у 1966 р. чотиризначна система найменування легкових та вантажних авто використовувалася і в XXI столітті, в тому числі і в Україні.
Перша цифра означає клас автомобіля (для легкових та вантажних окремо), який визначався за об’ємом двигуна та сухою масою: 1 – особо малий (двигун до 1,1 л, маса до 0,8 т), 2 – малий (1,1 – 1,8 л і 0,8 – 1,2 т), 3 – середній (1,8 – 3,5 л і 1,2 – 1,5 т), 4 - великий (від 3,5 л, від 1,5 т).
Друга цифра зашифровує тип автомобіля: 1 – легковий, 2 – автобус, 3 - вантажівка, 4 – тягач, 5 – самоскид тощо.
Третя та четверті цифри – індекс моделі, надані машині заводом-виробником.
П’ята і шоста цифри – номери модифікацій моделі.
Врешті-решт назва автомобіля іноді виходить доволі громіздкою, але вона дозволяла уникати повторів в межах одного автопрому. Також за цими індексами автомобілістам можна вже за назвою уявити, що являє собою та чи інша модель.
“Нуль тридцять сьома” – під таким ім’ям відома серед фанатів канадська версія “шістки”. Насправді це частина заводського індексу ВАЗ-21061-037
Наприклад, назву ВАЗ-21061-037 слід прочитати як легкова модель власною масою до 1,2 т з двигуном 1,5 л в комплектації для ринку Канади. Між іншим, “шісток” у такій версії у Північній Америці у 1978 – 1983 рр. продали майже 13 000.
Цікаво, що при цьому ніхто не заважав до такого нагромадження цифр додати ще й власне ім’я – але це вже тема наступної розповіді.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які автомобілі вироблялися в Україні за 28 років Незалежності