Часом "блага цивілізації" шкодять здоров'ю і навіть життю тих, хто перебуває в автомобілі.
Наступний список не є рекомендацією до відмови від опцій, які додають автомобілісту та пасажирам комфорту – лише нагадування про те, як слід їх використовувати без шкоди для себе.
Читайте також: 20 речей, які найбільше дратують водіїв
“Фреоновий нежить” посеред літа вже став для нас звичною річчю – його причиною є кондиціонер. Не має значення, автомобільний, домашній чи офісний охолоджувач повітря використовується, важливіша різниця температур між повітрям в приміщенні та зовні.
Оптимальною температурою повітря для людини вважається 20–22°С. Однак, якщо надворі +35, сідаючи в автомобіль, не варто різко знижувати температуру в салоні, оскільки саме значний перепад призводить до дестабілізації організму. Також не варто спрямовувати дефлектори обдуву з холодним повітрям собі в обличчя та на ноги – краще рівномірно розподілити потоки по всьому салону. Менш небезпечними з цієї точки зору є системи автоматичного клімат-контролю, котрі враховують зовнішню температуру і м’яко регулюють атмосферу в салоні.
Крім того, система кондиціонування потребує періодичної чистки, оскільки її структура є ідеальним місцем для скупчення бактерій та грибків.
Протилежна переохолодженню проблема – перегрівання. Вчені й лікарі дійшли висновку, що обігрів сидінь впливає на репродуктивну функцію чоловіків. При тривалому перегріві, навіть на 3-4 градуси вище звичних 34-35 °С, сперматозоїди втрачають рухливість. Регулярне повторення цього процесу може привести навіть до безпліддя. Лікарі радять не зловживати обігрівом та вимикати його одразу, як тільки відчуєте тепло. Жіночій репродуктивній системі підігрів сидінь не шкодить.
Знову ж таки, з теплого крісла і розігрітого салону машини, вийти на мороз – різкий перепад температур, застуда.
Хоча більшість сучасних механізмів відкривання/закривання вікон в машинах оснащені системою, що запобігає продовженню руху скла, у разі виявлення перешкоди, ризик защемити пальці все ж існує. І не лише пальці. За повідомленням TheCarConnection, лише в США з 1985 по 2002 роки електросклопідйомники вбили 50 дітей. А в нещодавньому трагічному випадоку в Білорусі трапилось так, що дворічне немовля вбило власну матір, випадково натиснувши кнопку склопідйомника, коли та намагалась дістати доньку через вікно.
Тут ризики неочевидні та не повсюдні. Якщо попередні опції несуть у собі приховані ризики для фізичного здоров’я людини, то парковочні асистенти можуть шкодити психічному. Це трапляється у тих випадках, коли машина автоматично чи напівавтоматично паркується десь на узбіччі проїжджої частини в той час, коли довкола дуже жвавий трафік. Сторонні об’єкти і рух довкола заважають електроніці виконувати свої функції оперативно, що викликає незадоволення інших учасників руху, які не можуть проїхати і починають сигналити та галасувати. Отут для водія і починається стрес, найкритичнішим наслідком якого може бути нервовий зрив.
Фактично, це дві різні системи, які іноді й продаються окремо, однак вони несуть схожу загрозу. Перша з можливих небезпек для власника автомобіля з такими функціями – ризик отруєння вихлопними газами. Така ситуація може виникнути, коли автомобіль паркується в гаражі, прилеглому до будинку, а водій випадково запускає мотор дистанційно. Окрім смертельної небезпеки, отруєння чадним газом може викликати важкі наслідки: шкірно-трофічні розлади, порушення мозкового кровообігу, набряк мозку, порушення зору і слуху, множинні ураження нервів, можливий розвиток інфаркту міокарда.
Читайте також: GM хоче зробити систему старт-стоп ще більш автоматичною