Одна з умов довгої та безпроблемної роботи двигуна автомобіля – правильно підібрана та достатня кількість оливи. Воно зводить до мінімуму тертя і зношування робочих елементів, підтримує оптимальну температуру і запобігає корозії.
Для підтримки хорошого стану двигуна потрібна регулярна заміна оливи. Як правило, це робиться за графіком виробника, але іноді можна від нього відступати. Розглянемо, коли і як потрібно міняти мастило і чи можна це робити частіше, ніж раз на рік.
Читайте також: Чи можна лити масло в дизпаливо і навіщо
За регламентом автовиробників міняти мастило в двигуні потрібно кожні 10 або 15 тис. км або не рідше ніж на рік (залежить від бренду). Але деякі моделі самостійно розраховують періодичність заміни, орієнтуючись на кількість мотогодин та умови експлуатації. При тривалій роботі двигуна в пробках або на високих оборотах робоча температура масла підвищується, і воно інтенсивніше деградує. А під час коротких міських поїздок мотор не встигає прогрітися до температур, що сприяє утворенню відкладень. Часті запуски в мороз, їзда в пробках, бездоріжжям або в спортивних режимах можуть помітно зменшити періодичність заміни - до 7-8 тис. кілометрів.
Робити зміну оливи щороку в один і той же час неправильно – орієнтуватися потрібно насамперед на пробіг. За рік автомобіль може пройти як 5 тис. км, так і 30 тис. км, і міняти мастило потрібно відповідно до затвердженого виробником графіка. Однак якщо автомобіль за рік не проїжджає регламентовану кількість кілометрів, слід виконувати рекомендацію щорічної заміни (якщо автомобіль на гарантії). При цьому, якщо на кілька місяців затягнути з заміною мастила і не перевищувати рекомендований пробіг, нічого критичного не станеться.
Сезонна заміна оливи виправдана у двох випадках. По-перше, приурочувати заміну до зміни сезону має сенс у великих пробігах. По-друге, міняти мастило двічі на рік варто в регіонах із різкою зміною клімату. Зазвичай використовують універсальні оливи, що підходять під весь діапазон температур, але в місцях з екстремальними зимами або дуже спекотним літом має сенс використовувати більш вузькоспеціалізовані оливи. Наприклад, до зими заливати менш в'язкі сорти, що полегшують запуск двигуна на морозі. А влітку — більш в'язкі, які гарантують економію палива. Подвійна заміна коштує дорожче, але самі сезонні оливи можуть коштувати дешевше за універсальні.
Обов'язкова заміна потрібна після проведення ремонтних робіт, пов'язаних зі зливом оливи або частковим розбиранням двигуна. Також мастило потрібно міняти при попаданні в нього інших рідин. Наприклад, води при подоланні водних перешкод або охолоджуючої рідини під час пробоїв прокладок. Іноді автовласники або співробітники сервісів помилково заливають у горловину для мастила інші технічні рідини – це також привід для негайної заміни. А ось міняти мастило, якщо воно стало темним, немає сенсу – у процесі роботи мастило накопичує у собі бруд, і це ознака якісного продукту. Якщо мастило не потемніло за першу тисячу кілометрів – скоріш за все воно неякісне і не має достатньо миючих властивостей.
Перевірити рівень мастила можна двома способами: на будь-якій станції технічного обслуговування чи самостійно. Якихось спеціальних інструментів для такої маніпуляції, зазвичай, не потрібно. Досить підготувати рукавички та будь-яку чисту ганчірку або паперовий рушник. У багатьох сучасних авто є датчик рівня мастила, який показує рівень на панелі приладів.
Послідовність дій під час перевірки оливи зазвичай така:
В ідеальному випадку це має бути така сама олива, яка заливалася в двигун при останньому обслуговуванні. Інформацію про це можна знайти в сервісній книжці або на бирці, яку іноді кріплять на заливну горловину або ручку масляного щупа. Якщо немає можливості додати мастило тієї ж марки, можна підібрати інший бренд, але суворо з аналогічними показниками в'язкості та якості. Для цього слід вивчити рекомендації виробника, звіривши їх із маркуванням на каністрі.
Моторні оливи поділяються на синтетичні, напівсинтетичні та мінеральні. Вони можуть бути літніми, зимовими або всесезонними, тільки для бензинового або дизельного двигуна, і універсальними. Для позначення типу оливи та її характеристик використовуються комбінації літер та цифр згідно з класифікацією:
Заливати в дизельний двигун мастило для бензинових двигунів без крайньої необхідності не слід. Змащення для важкопаливних агрегатів відрізняються за складом та робочими характеристиками. Вони розраховані на підвищений рівень стиснення, більш високу робочу температуру і містять спеціальний пакет миючих присадок.
Використання оливи з іншими, ніж рекомендовано виробником параметрами, також небажано. Наприклад, менш в'язке мастило, ніж потрібно, може викликати надмірне зношування двигуна, оскільки не утворює достатню захисну плівку на робочих елементах. В'язкіша суміш, ніж потрібно, знизить економію палива, збільшить навантаження на двигун і уповільнить швидкість потоку мастила по системі.
Перелив масла також небезпечний для роботи двигуна, як і його нестача. Якщо рівень МАХ перевищений на міліметр або два, то можна не переживати й почекати природного вироблення. Якщо перелив на сантиметр і більше — слід звернутися в автосервіс для видалення надлишків.
На перелив мастила (якщо цього не помітили в момент заливки, наприклад, оскільки автомобіль стояв під ухилом) може вказувати:
Перелив мастила може призвести до таких несправностей: