Продукцію КМЗ (Київського мотозаводу) свого часу продавали у Західній Європі та Великобританії. Не завжди під брендом "Дніпро".
Завдяки акторові Адріано Челентано про італійських імпортерів продукції КМЗ у 1970-80-х – братів Мартореллі – у нас дещо відомо. Не так давно поширилися відомості про “Дніпри” у Бельгії та Німеччині, де їх намагалися продавати на початку 1990-х.
Починаючи з 1979 року київські мотоцикли МТ “Дніпро” продавалися в Європі під брендом Neval. Модельна лінійка була ширша, ніж вітчизняна.
Але ж подробиці про продажі МТ-11 “Дніпро” у Великій Британії навіть наші журналісти дізналися лише тиждень тому. І схоже, сьогодні взагалі мало хто знає, що байки КМЗ колись каталися шляхами Туманного Альбіону (між іншим, і сьогодні катаються!).
Читайте також: В англійській ретро-колекції знайшли дивний мотоцикл МТ-11 "Дніпро"
Доторкнувшись до теми постачання київських мотоциклів у розвинені країни світу, ми зрозуміли, що ця історія потребує досконалого вивчення – чим “Авто 24” незабаром займеться. Але тут ми розповімо про британський ринок в період з 1979 року.
Старий 750-кубовий двигун європейці теж поважали – за надійність та хорошу тягу "на низах". Цей мотор завод ставив на версії з провідною коляскою.
Напередодні цієї дати попередній імпортер у Великій Британії (про нього ми колись розповімо окремо) передав права на роботу з радянськими мотозаводами новій компанії – Neval Motorcycles міста Халл (Hull, графство Йоркшир). В першу чергу йшлося про важки опозитні моделі Київського (КМЗ) та Ірбітського заводів (ИМЗ) – як з колясками, так і без.
Слід сказати, що радянська мототехніка була товаром дещо специфічним – байки були міцні і витривалі, але, як визнавали самі англійці, “не гламурні”. Та і з надійністю у деяких моделей були проблеми.
На експорт з Києва відправляли Дніпро с хром-пакетом. Сидіння мотоцикла на фото, – схоже, вже робота дилера.
Показово, що новий імпортер про ці особливості звісно ж знав (перед тим наші “опозитники” продавалися на острові шість років) – але вони його не злякали. По-перше, мотоцикли до британських умов потроху адаптували на місці, а по-друге, певні “інженерні”, як казали толерантні європейці, проблеми не дуже хвилювали фанів байкерського руху. Наприклад, Harley-Davidson в тій порі теж, м’яко кажучи, не відрізнялися надійністю – у колах шанувальників “Харлі” тоді вважався вдалим райд, коли жодного разу нічого не довелося лагодити у дорозі. І це не заважало популярності “американця”.
Новий імпортер “Дніпрів” визначив собі назву Neval, склавши її з двох імен засновників: Neville Mason и Alan Voase, обидва – затяті мотоциклісти.
Мотоцикли КМЗ, які надходили з Києва, британці певною мірою доводили під свої вимоги. Усі екземпляри отримували мінімальний пакет переробок. Встановлювали фару с променем під лівосторонній рух, свічкові наконечники з глушінням радіоперешкод, більш жорсткі троси приводу гальм, нові гальмівні колодки, місцеві шини та деякі інші, дрібніші компоненти. Опозитний 650-кубовий двигун ретельно перевірявся на предмет протічок оливи та регулювався.
На відміну від машин для вітчизняного ринку, Neval Dnepr мали тахометр та спідометр з оцифровкою в милях.
Крім того, на базі стандартних КМЗ було створено кілька моделей, орієнтованих на різні запити споживачів. Відповідно, кожна отримувала додаткові деталі або переробки: склопластикові панелі, інші сидіння та глушники, зменшені передні бризковики, крила та кермо власного стилю. Нарешті, багато які з моделей перефарбовували якісною фарбою.
Була продана невелика кількість “повнопривідних” МТ-16 з 800-кубовим двигуном BMW R80 GS. Частина мотоциклів КМЗ отримувала так звані полегшені коляски – від мотоциклів ІЖ, марки БП Вятськополянського заводу.
Читайте також: Як відрізнити військові мотоцикли "Дніпро" від підробки: 10 відмінностей
Всі київські мотоцикли отримували бренд Neval та назву моделі: Roadster, Classic, Phoenix. При цьому ім’я Dnepr теж залишалося. Стандартний МТ-11 та МТ-16 продавалися як Neval Dnepr-11 Military Sidecar – військові мотоцикли з боковим причепом. МТ-11 з коляскою БП від ІЖа проходив у британців як байк зі Sports Sidecar – зі спортивним причепом.
На базі двох заводських моделей КМЗ – "колясича" та "Соло" – британський імпортер Neval створював цілу лінійку харизматичних машин. Зверніть увагу на буклети: дилерів було кілька.
Великою проблемою з 1981 року стало нове британське законодавство, яке унеможливило реєстрацію стандартних “Дніпрів” з коляскою: боковий причіп неодмінно мав бути ліворуч, оскільки у країні діє лівосторонній рух. Для звичайних “Дніпрів” моделі МТ-11, з приводом на одне заднє колесо, почали переробляти коляски на потрібну сторону, адже переварити раму відносно нескладно. Але МТ-12 та МТ-16 з ведучим колесом коляски перебудувати таким чином неможливо. Щоб обійти цю проблему, британці намагалися реєструвати мотоцикли колісної формули 3х2 як трицикли, але це вдавалося не завжди.
Чому "Дніпро" не прижилося в Європі
Отже, чому українські мотоцикли так і залишилися екзотикою у Європі, не отримавши більшого поширення? Двома словами тут не відповісти, але суть така: частково винен сам мотоцикл, частково – люди, які його випускали.
З одного боку, мотоцикл “Дніпро” у будь-якій версії після 1970-х років став у Європі продуктом нішевим, цікавим для стійкого, але дуже обмеженого кола фанатів чистої механіки. А з іншого, навіть у цій вузькій ніші втримати свою продукцію КМЗ не зміг: бракувало елементарної якості, не кажучи вже про догоджання нюансам попиту у вигляді створення різних модифікацій, комплектацій кількох рівнів тощо.
Після 1981 року реєструвати Дніпро у праворульній Британії стало важче. Імпортер став сам переставляти візок на лівий бік.
“Дніпри” під брендом Neval продавалися в Європі аж до початку 1990-х, коли КМЗ вже не зміг забезпечувати ані належної якості мотоциклів, ані запчастин належних кондицій. Попри все, користувачі “Невалів” у Великій Британії є досі. Працює клуб власників, які відвідують байкерські зльоти та фестивалі, регулярно відбувають клубні виїзди на місцевість та тривалі райди. Також не проблема придбати найбільш затребувані запчастини – вже європейського виробництва.
Читайте також: Військові мотоцикли: для чого "Дніпру" повний привід