Mazda 3 народилася 2003 року. За 15 років існування першого та другого поколінь вона стала найпопулярнішою моделлю у лінійці Mazda, адже продажі у 130 країнах світу перевищили 3,5 мільйони екземплярів. Ця модель отримала найвищі оцінки різноманітних рейтингів та тестів з безпеки по всьому світу та завоювала титули найкращого автомобіля в Європі та Україні.

В жовтні 2016 року машину оновили, тому у «трійки» - кермо нової форми, яке має підігрів в більшості комплектацій. Перед водієм тепер проекційний дисплей більшого розміру, до того ж кольоровий. З'явилася камера заднього огляду та датчики паркування. А іще у Mazda3 - традиційно бездоганна ергономіка, якість матеріалів та рівень звукоізоляції. Єдине, що хотілося б – трохи більше місця на задньому ряду.

Зовні у неї трохи змінився передок. Тому «стріляє очима» японський бестселер тепер по-новому. У нього світлодіодні фари й протитуманки нової форми. Решітка радіатора стала об'ємнішою, а бокові дзеркала отримали вигнуті вказівники поворотів. Хетчбек легко впізнати ще й завдяки новому задньому бамперу в якому з'явився натяк на дифузор.

Втім, її вбрання й без цього було дуже стильним. Японський седан виглядає дуже динамічно, навіть у статиці. І хоча здається, що Mazda3 «сидить» доволі низько над землею, кліренс у неї аж 15,5 см.

Компактний японець отримав також чимало ассистуючої електроніки - систему попередження про виїзд з полоси руху, контроль втоми водія. Цікаво, що система безпечного гальмування у місті навчилася реагувати на пішоходів навіть при русі машини назад.

Але тепер про характер. Раніше мені вдавалося поїздити тільки на півторалітровій машині, яка на 30 сил слабша. Темперамент пасував сімейному авто, і не більше. Однак сім днів за кермом дволітрової Mazda3 примусили мене переглянути свої переконання щодо її динаміки.

На мій погляд, три десятка сил якраз і не вистачало автомобілю, щоб цей компактний седан перетворився з просто добротного, але економічного транспорту на гармонійний автомобіль, в якому всі характеристики збалансовані. 8,9 секунди до сотні - це рівно на 3 секунди швидше, аніж у півторалітрової машини.

Так, це ще не гарячий хетчбек, який може «зробити сотню» за 7 секунд, але тепер у «трійки» все гаразд з темпераментом. Раніше 150 номів не завжди вистачало, аби впевнено розганятися в рамках однієї передачі. А от 210 Нм дволітровика вже дають більше впевненості. І хоча при цьому обидві позначки максимальної тяги досягаються на 4000 обертів, 150-сильна машина їде значно веселіше. При її вазі в 1275 кіло (а це усього на 30 кіло більше, ніж у машини на 120 сил), вона першою вистрибує зі світлофорів. При цьому на трасі вправно маскує швидкість. Довга шоста передача дозволяє без напруження мчати 140 км/год. Хоча півторалітрова машина вже докладає чимало зусиль, аби тримати такий темп.

Першокласна звукоізоляція не дає повністю зрозуміти, яка ж швидкість насправді, поки не глянеш на спідометр. «Трійка» стала значно тихішою. Японські інженери кажуть, що це завдяки додатковим матеріалам в дверях, консолі, тунелі та покращеним ущільнювачам дверей.

«Автомат» тепер отримав клавішу "Спорт". Її натискання призводить до різкої зміни настрою трансмісії: оберти тримаються вище, на газ реагує гостріше. Але довго так їхати не хочеться, тому вимикаю цей режим і все стає на свої місця. Кермо гостре, але рівно настільки, аби не дратувати і не порушувати комфорт, гальма зрозумілі і точні. Все, що треба, аби щодня їздити на роботу, але не боятися швидких віражів.

Mazda3 завжди вважалася одним з лідерів класу з точки зору керованості. І от якраз в поворотах і на швидкості розумієш, що дволітровий мотор краще пасує трійці та дає можливість повністю розкрити потенціал шасі. Воно викликає у мене напади захоплення. "Трійка" вміє бути зібраною і пружною, навіть на нерівній дорозі тримає швидкість так впевнено, що на моїй пам'яті усього кілька конкурентів здатні на таке. Ідеальний баланс в повороті на слизькій дорозі дозволяє керувати нею за допомогою педалі газу. До того ж якраз в таких ситуаціях чітко відчуваєш роботу системи G-Vectoring Control, яка у віражах вміє дозувати тягу, аби покращити керованість.

У Mazda3 немає дизельних моторів. Але економити вона вміє навіть із бензиновиками. Якщо вірити офіційним характеристикам, півторалітровик з автоматом на трасі вкладається в 4,6 літрів. Дволітрова версія теоретично спалює на літр більше. Втім, у мене в середньому виходить під 8 літрів, але це враховуючи доволі швидкий темп їзди. Якби не спішив, могло б бути й менше. Все завдяки технологіям SkyActive, якими японці дуже пишаються. Секрет - у високому ступені стискання, наче на дизельних моторах, і доволі бідній суміші, якою живлять двигун.

Як на мене, після рестайлінгу Mazda3 стала більш «дорослою» та зрілою. І саме з дволітровим двигуном вона виявляє усі свої чесноти найбільш впевнено. Думаю, за неї варто дещо переплатити в автосалоні та трохи частіше заправляти її якісним бензином. Адже задоволення від водіння в такому разі забезпечено!