Чи справді Україна втрачає від пільг на електромобілі: економічний аналіз ситуації

Державна митна служба заявила, що Україна нібито «втратила» 36 млрд грн через звільнення електромобілів від ПДВ та мита. Цю цифру вже розносять у заголовках і використовують як аргумент проти продовження пільг до 2027 року.

Однак проблема в тому, що це не економічний аналіз, а арифметика без урахування базових законів попиту, споживання та валютного балансу, вважає економіст Анатолій Амелін.

Також цікаво Безмитний імпорт електромобілів: "втрати для бюджету" чи інвестиція в незалежність

Звідки взялися «36 мільярдів»

Методика митниці проста до болю: беремо митну вартість усіх завезених електромобілів → множимо на 20% ПДВ → називаємо це «втраченими доходами».

Для 2025 року маємо приблизно 72 млрд грн митної вартості, 82 тисячі електромобілів і «недоотриманий» ПДВ у 14,5 млрд грн. Додаємо попередні роки – ось вам і легендарні 36 млрд.

Головна помилка – мовчазне припущення, що без пільг:

• імпортували б стільки ж авто,
• за тією ж ціною,
• тільки ще й заплатили б ПДВ і мито.

У реальності так не буває. Якщо електромобіль дорожчає на 30–35%, попит на нього падає. Це не думка, це еластичність попиту, яку давно виміряли в Норвегії, США та інших країнах. Для авто вона близька до -1: підняли ціну на 10% – продали на 10–13% менше.

Для України, де доходи нижчі, реальна чутливість до ціни ще вища. При подорожчанні на ті самі 30–35% продажі впадуть не на 5–10%, а на 40–45%. Отже, замість 82 тисяч електромобілів ми мали б не 82, а приблизно 50 тисяч.

І потенційний ПДВ був би не 14,5 млрд грн, а близько 8,5–9 млрд грн. Тобто майже вдвічі менше, ніж нарахувала митниця «на калькуляторі».

До речі скільки зекономить держава від введення ПДВ на електромобілі

Де насправді гроші: економія споживачів і ПДВ з неї

Пільги – це не «дірка в бюджеті», це дешевші електромобілі для людей. А зекономлені гроші нікуди не зникають – вони йдуть у додаткове споживання, з якого держава знову отримує ПДВ.

Що маємо в сухому залишку:

• За рахунок скасованих ПДВ/мита/акцизів власник типового електромобіля за ~$15 000 економить до 200 тис. грн при купівлі.
• Для всього поточного парку (приблизно 190+ тисяч електромобілів) це десятки мільярдів гривень економії на придбанні.
• Щороку електровласник економить ще десятки тисяч гривень на паливі й сервісі порівняно з ДВЗ. Для всього парку – це вже десятки мільярдів грн економії щороку.

Разом за останні роки виходить орієнтовно 42–50 млрд грн, які не спалені в баку, а залишилися в кишенях людей.

А далі включається проста логіка:

• люди витрачають ці гроші на інші товари й послуги;
• з кожної кави, нової техніки, ремонту чи одягу держава отримує ПДВ;

за консервативними оцінками, лише за 2024–2025 роки це дає плюс 8–9 млрд грн ПДВ.

Цей ефект митниця просто проігнорувала. Хоча він описаний у будь-якому підручнику з макроекономіки.

Електромобілі проти нафтодоларів

Є ще те, про що взагалі мало хто говорить, – валюта й пальне.

Електромобілі:

• споживають менше 1% загального обсягу електроенергії країни;
• заряджаються переважно вночі, коли у нас профіцит генерації;
• використовують українську електрику з АЕС, ГЕС та ТЕС.
• ДВЗ-авто після знищення Кременчуцького НПЗ живуть на 100% імпортному паливі.

Сьогоднішній парк електромобілів економить сотні мільйонів літрів пального щороку. У валюті це орієнтовно $315–600 млн економії на імпорті. В умовах війни, дефіциту валюти й потреби фінансувати оборону – це колосальний фактор.

Кожна тонна пального, яку ми не купили, – це не долари, що пішли через різних посередників у російський бюджет.

Також цікаво чи є загроза блекауту від електромобілів в Україні

Пільги – це не «дірка», а інвестиція

Якщо скласти все докупи, картина виглядає так: Потенційний додатковий ПДВ від скасування пільг (з урахуванням падіння попиту) – плюс 8–9 млрд грн на рік, а не 14–15.

Додатковий ПДВ від зростання споживання через економію людей – мінус ті самі 8–9 млрд грн «втрат» для бюджету, які митниця не врахувала. Економія валюти на імпорті пального – ще мінус мільярди гривень у перерахунку.

У підсумку маємо не «діру в 36 млрд», а реально 3–5 млрд грн потенційних додаткових надходжень на рік. І це — приблизна цифра, яка не враховує всього мультиплікатора для ВВП, нових робочих місць у зарядці, сервісі, ІТ та зростання енергетичної незалежності.

А тепер важливий момент термінології.

Коли кажуть: «Україна втратила 36 млрд», це звучить так, ніби гроші були – і зникли. Правильний термін – «податкові витрати» або «недоотримані доходи за альтернативного сценарію». Це вже звучить чесно: держава свідомо відмовилась від частини податків заради довгострокових вигод.

До речі скасування пільг на електромобілі може вдарити по енергосистемі України

Не популізм, а економіка

Електромобілізація – це не про «іграшки для багатих» і не про «втрати для бюджету». Це про:

• меншу залежність від імпорту пального,
• сильніший платіжний баланс,
• додаткове споживання всередині країни,
• робочі місця та інфраструктуру,
• енергетичну й оборонну стійкість.

Пільги на імпорт електромобілів — це інструмент економічної політики. І оцінювати їх треба не популістськими лозунгами, а нормальним економічним аналізом. Бо коли державні фінанси коментують люди без економічної освіти, країна ризикує заплатити набагато більше, ніж міфічні «36 мільярдів втрат».