Hyundai Santa Fe нещодавно пережив оновлення, але воно виявилося лише косметичним. Трохи перемалювали решітку радіатора, дещо змінили бампери, «підправили» головну оптику й ліхтарі. Збоку оновлену версію можна впізнати за легкосплавними дисками нового дизайну та кількома свіжими кольорами кузова. Добре, що ці зміни не стали занадто кардинальними, не змінили в цілому гармонійного стилю кросовера.

Так само небагато змін і в інтер'єрі. Салон у Santa Fe дуже просторий. Особливо зручно на другому ряді сидінь. Крісла тут глибокі та широкі, завдяки чому в них комфортно розміщуються троє пасажирів. До того ж у них є можливість змінювати кут нахилу спинки. Немалий і багажник – 516 літрів. Таким чином, це зручна машина для далеких подорожей усією родиною.

Також пасажири порадіють панорамному скляному даху з найбільшим в класі люком: він половину простору зверху перетворює на чисте небо. Додалося у нового Santa Fe і обладнання: камера заднього огляду, датчики мертвих зон у бокових дзеркалах.

Покращилися матеріали декору. На торпедо нашої машини накладки під кевлар, та й сам пластик дуже приємний на дотик. А ще цей кросовер по-справжньому підготувався до зими. В нашій комплектації є підігрів керма, передніх і задніх сидінь, зони склоочисників і навіть паливного фільтра. У нашому Santa Fe ще й дуже пристойна аудіосистема з підсилювачем та сабвуфером. В комбінації з першокласною звукоізоляцією вона створює справжню акустичну насолоду.

Щодо темпераменту корейського повноприводника, то раніше мені доводилося їздити лише на бензиновій версії 2,4 л - під час презентації в далекому Казахстані. Тоді його динамічні якості мене не вразили. Зовсім інша справа – 2,2-літровий дизель на 200 сил, який значно краще підходить корейському SUV.

І хоча максимальна швидкість у бензиновика і дизеля однакова, проте характери різні. Дизель до сотні прискорюється за 9,6 секунди, а бензиновик - майже за 12. Та й крутного моменту у CRDi майже вдвічі більше. Він вже з 1750 обертів видає 440 номів тяги і надає великому Santa Fe спритності жвавого компактного кроссовера.

З іншого боку, робота підвіски показує тобі, що це солідна велика машина. Вона вправно відпрацьовує і великі ямки, і хвилю. Може хіба що занадто детально повторює дрібні дефекти. Це я готовий списати на статусні 19-дюймові шини.

В той же час незважаючи на комфортність підвіски, автомобіль майже не нахиляється в поворотах. Наприклад, я тестую авто на розгойдування в Києві при в'їзді зі Столичного шосе на Південний міст. Там на повороті є перепад між мостом, який нагадує трамплін. Коли проходиш його на швидкості, машина добряче стрибає. І Santa Fe на ньому чітко стає «на лапи» та не втрачає рівноваги.

Зрозуміло, що динамічно їхати краще в режимі Sport, який вмикається кнопкою ліворуч від керма. В ньому кермо стає важчим, а коробка напружує м'язи, переходить на сходинку нижче та тримає вищі оберти.

Може Santa Fe і не спортивний кросовер, але намагається бути підтягнутим. На високій швидкості гарно тримає пряму, не доводиться корегувати кермом траєкторію, їде тихо і впевнено. Корейці пишаються «автоматом» власної розробки, адже той завжди намагається бути комфортним. Це мені подобається, бо керування таким авто зовсім не напружує.

А ще з автоматом дизель навіть економічніший, аніж з механікою! Приблизно на півлітра-літр на кожню сотню кілометрів. За паспортом витрата дизпалива в середньому складає 7 літрів. Мені не вдалося досягти цієї цифри і ось чому. По-перше, на одометрі моєї машини 30 км – тобто двигун ще не обкатаний. По-друге, через напружений графік їздити заощадливо не виходило, тому моя цифра сягнула 9 літрів. Але це теж непогано.

В звичайному або Eco-режимі машина перетворюється на справжнього пожирача кілометрів. Вона вміло маскує швидкість. Я їду 100 км/год, але здається, що машина повзе 70. Hyundai гарно ізолює аеродинамічні шуми й шурхіт коліс. До того ж в Santa Fe легко їздити київськими тягнучками, бо високо сидиш, маєш гарний огляд завдяки великій площі скла і колосальним розмірам бокових дзеркал.

А от на справжній оффроуд виїхати я не ризикнув. Ні, не через побоювання застрягнути. Hyundai оснащено непоганим повним приводом. Тягу на задні колеса передає електрогідравлічна муфта Dynamax від Magna, яка здатна витримувати великі навантаження. Та й кліренс в 185 мм вселяє певну впевненість. Просто я за ці дні почав сприймати Santa Fe як флагманську модель марки, тому в багнюку вже лізти не хотілося.

З іншого боку, дилери зараз намагаються зробити цей великий кросовер доступнішим. Наприклад, на комплектацію Impress діє знижка до 60 тисяч грн., яка дає можливість взяти машину за 930 500 грн. Хоча наша версія Тор, яку значно краще оснащено, пропонується за 1 млн. 145 тисяч. А віра в економію, як відомо - це теж популярна релігія в нашій країні.