Тож перше питання – як правильно називати цей кузов? Формально – це ліфтбек, тобто п'ятидверний автомобіль, у якого двері багажника відчиняються вгору, а лінія кузова в районі корми піднімається догори.

Але в цьому рецепті є кілька спецій, які додають йому смаку. По-перше, двері без рамок, як у купе. По-друге, корма скошена теж як у купе. Однак це п'ятидверна машина, хоч і виглядає дуже по-спортивному. Чого варта і назва - Gran Coupe (велике купе).

Цікаво, що в лінійці БМВ є ще й "трійка" Gran Turismo, у якої теж скошена корма, і яка на перший погляд схожа на нашу тестову машину. Хоча, на мій погляд, виглядає вона не так ефектно. До того ж аби підкреслити спорідненість з купе, баварці зберегли для нашого ліфтбека індекс "4".

Насправді це не найсвіжіша новинка. Фейсбук якось нагадав мені, що я їздив на її презентацію на італійську Сицилію ще чотири роки тому. Але й досі машина виглядає свіжо й сучасно. Особливо зараз, коли імпортер сформував на неї спеціальні ціни та щедро оснастив, в тому числі і М-пакетом. Саме через це покупці стали проявляти до неї більше інтересу.

Gran Coupe личить темний колір. У нашому випадку чотиридверне купе пофарбовано в темно-синій металік. Колір по-справжньому починає грати на сонці, бо на перший погляд здається, що машина просто чорна. Завдяки М-пакету в неї яскравіший аеродинамічний обвіс, її підвіску занижено, а шини - спортивні.

Інтер'єр зустрічає спортивним кермом, шикарними крісла з комбінованим декором з тканини і алькантари. Вони прикрашені двома стрічками у фірмових кольорах M-Performance – червоному та синьому. Цікаво, що така кольорова комбінація є навіть на пасах безпеки.

Спереду в великому купе місця вистачає, а от ззаду вже не так просторо. Ні, насправді над головою з місцем все ок, та й перед ногами не так вже й критично. Самі баварці схиляються до посадкової формули 4+1, натякаючи на те, що трьом ззаду тіснувато. З іншого боку, задні пасажири не відчувають себе вигнанцями, адже хоч і сидять в купе, проте входять і виходять через власні двері.

Але коли ти сів за кермо та рушив з місця, тобі вже все одно, що там ззаду. На перший погляд, енергоозброєння у BMW 420i xDrive не зашкалює. Усього два літри і 184 сили, 270 Номів моменту. Але автомат на 8 передач дуже вміло оперує тягою, таким чином відчуття браку динаміки не з'являється. Сотню набирає за 7,6 секунди, тож чотиридверне купе сприймається динамічним авто. Все тому, що важить «четвірка» не так вже й багато, - трошки більше, ніж півтори тонни.

Але головна перевага такої вагової категорії відчувається в першу чергу в поворотах. BMW пірнає в них з такою ж легкістю і бажанням, як мисливський пес, який переслідує зайця. Зрозуміло, що все це краще робити в режимі Sport+, в якому більше точності реакцій, кермо напружує м'язи, амортизатори затискаються, а автомат стає швидкострільнішим. Навіть система контролю тяги вимикається. А ще на центральному моніторі з'являється дві шкали: тиску турбіни і значення обертального моменту.

Щоправда, постійно так їздити не хочеться. В першу чергу через наші розбиті дороги. Тому в комфортному режимі якось зручніше, якщо нікуди не поспішаєш. До того ж саме в цьому режимі можна оцінити звукоізоляцію, яка відсікає не тільки більшість шумів, але й частину емоцій, применшуючи сприйнятя реального темпу. Цікаво що порівнюючи з дводверним купе 4-ї серії, наша машина сприймається значно м'якшою. Взагалі, підвіска у моделі здалася мені одним із кращих зразків ходової. Вона одночасно еластична і спортивна. Відчувається, що вона з легкістю перетравить і значно потужніші мотори, і вищу динаміку.

Але при цьому навіть на мокрому асфальті наш BMW у швидких віражах чіпляється за асфальт до останнього. І справа не тільки в непоганих спортивних шинах, але в першу чергу в наявності повноприводної трансміссії xDrive. З нею велике купе стає справжнім всесезонним, навіть незважаючи на доволі скромний кліренс у 145 мм. За повний привід доведеться доплатити близько 150 тисяч гривень, але це того варте.

З іншого боку, завдяки привабливій ціні, базова бензинова версія з легкістю виходить лідером у суперечці «дизель чи бензин». 420d xDrive дорожчий на 200 тисяч, а різниця в апетиті не така вже й фантастична. Принаймні я з легкістю вкладався в 10 літрів. Враховуючи режим випробувань, це небагато. В реальному житті можна без проблем досягати задекларованих виробником 8,6 літрів на сотню, що лише на 2 літри більше, ніж у дизеля.

Друзі та деякі потенційні клієнти, побачивши це ефектне Gran Coupe, хочуть бачити у ній більше динаміки. Вони можуть звернути увагу на версію 430і, яка має 252 сили і дорожча тисяч на 180. А от модифікації 440і чи тим паче 430d вже мають суттєву «сходинку» в ціні, хоча в динаміці різниця не така велика.

Втім, мені насправді здається, що дволітрового мотора вистачає в більшості ситуацій. Він уміло поєднує динаміку і економічність, до того ж за приємною ціною. І зрозуміло, що цей автомобіль на фоні того ж седана третьої серії не лише більш практичний, бо дозволяє завантажити в багажник обємніші речі, але й значно стильніший, що для преміального бренду має куди більше значення.