Збирати різні автомобілі з одних і тих же компонентів автовиробники вчилися довго, починаючи з середини ХХ століття. Черговий їх крок в цьому напрямку – модульні платформи. Що це дає споживачеві?
Спочатку – про ці самі модулі. Кожен модуль – це варіант виконання певної частини автомобіля: передку, силового агрегату, салону, задньої частини.
Читайте також: Що таке платформа: автомобілі – замасковані клони
У межах однієї платформи існує кілька модулів для кожної частини авто: наприклад, силові агрегати бензинові та дизельні, з великим і малим об'ємом, з автоматичною і механічною трансмісією. Або салон: з повноцінними п'ятьма місцями і з “гнучкою” чотиримісною конфігурацією. Або передня частина: одна – компактна з легкої підвіскою для міських автомобільчиків, і друга – потужна, з міцними важелями і посиленими пружинами. І всі ці частини мають однакові точки спряжіння, щоб можна було з'єднувати їх між собою в будь-яких комбінаціях.
На модульній платформі СМР від Peugeot-Citroen можна випускати і компактні хетчбеки, і солідні седани, і кросовери. Складаючи різні модулі, можна набрати три варіанти колісної бази з двома коліями, три варіанти корми і кілька діаметрів коліс.
Таким чином, з наявного набору модулів, «перемішуючи» їх між собою, можна повністю укомплектувати широкий модельний ряд: кілька типів розмірів хетчбеків і седанів, два-три кросовера, пікап, компакт- і мінівени. "Модульний" першопрохідець VW Group на платформі MQB випускає сьогодні близько сорока моделей! І їх творцям не довелося для кожної моделі розробляти наново технічну начинку, проводити ресурсні випробування, комплексні тести на керованість та інше. Завдяки цьому собівартість кожної моделі істотно скорочується (чого не скажеш до речі, про роздрібну ціну «модульних» автомобілів).
Читайте також: Що краще: який об'єм двигуна вибрати
Подібний підхід до проектування сьогодні практикують всі провідні світові виробники, причому у деяких є по кілька модульних платформ. Так, у VW Group платформа MQB призначена для передньопривідних машин, MLB – для преміальних моделей з подовжнім розташуванням двигуна, а MSB – для класичної компоновки з заднім приводом. У Volvo інший поділ: на платформі SPA базуються великі машини, на CMA – компактні моделі. У General Motors цілий набір модульних платформ, у Mercedes-Benz ще більше – MFA, MRA, MHA, MSA.
Це компоненти модульної платформи Renault-Nissan і варіанти стикування модулів між собою для отримання автомобіля потрібного класу і типу
Використання модульних платформ дозволяє технологам спрощувати процес складання, прискорювати постановку на конвеєр нових моделей, підвищувати рівень кооперації між окремими заводами одного концерну.
Читайте також: Як автовиробники обдурюють з типом кузова
Найбільш продвинуті виробники поширюють модульний метод проектування та виробництва і на двигуни. Практикують такий підхід мотористи VW Group і BMW. Набираючи двигун з уніфікованих вузлів – циліндрів, головок блоку циліндрів, насосів, турбін, приводів ГРМ і т. п. – конструктори мають можливість створювати широкі моторні лінійки при помірних витратах. До того ж, вони додатково отримують можливість швидко реагувати на кон'юнктуру ринку, створюючи нові версії силових агрегатів з вже перевірених компонентів.
Модульний підхід дає можливість конструювати двигун не з окремих деталей, а з готових вузлів та систем
Правда, модульний підхід вимагає закладки в конструкцію кожного вузла можливості його сполучення з безліччю версій інших вузлів. Але додаткові зусилля проектантів легко окупаються при великих тиражах автомобілів і широких модельних рядах.
Мінуси у модульних платформ теж є. Це підвищена вартість розробки і деяка «закостенілість» конструкції, адже при модернізації доводиться пов'язувати всі зміни з іншими компонентами всіх модулів. Але як вже говорилося, масове виробництво автомобілів компенсує додаткові витрати, а суперпередові технології не особливо затребувані на масових моделях.
Точки "стику" всіх модулів однієї платформи збігаються, так що конструктори можуть легко з'єднувати їх в самих різних комбінаціях
Споживач теж дещо отримує від застосування уніфікованих модульних платформ. Наприклад, без модульної моделі проектування гамма силових агрегатів того чи іншого виробника могла б бути біднішою. Якийсь мало популярний двигун не було б сенсу розробляти з нуля за його передбачуваного малого тиражу і низької рентабельності. Але зовсім інша справа, якщо переробити його з готового, скажімо віднявши один або два циліндри від чотирициліндрового – це набагато простіше і дешевше. Та й «модульний» автомобіль адаптувати під новий – також модульної концепції – двигун простіше звичайного. Втім, модульні принципи конструювання ще не набрали повної сили, і сміємо сподіватися, що ми ще побачимо в них багато плюсів для нас, автовласників – а не тільки для виробників.
Читайте також: Де краще купувати новий автомобіль