Зрозуміло, що для мотоциклістів зі стажем це не проблема. Але автомобілісти, які завжди мають при собі салон і окремий багажник, щоразу як зустрічають на дорозі байкерів-“далекобійників”, замислюються: як вони перевозять свої речі?
У двоколісному співтоваристві все давно вже винайдено і відлагоджено: створено цілий перелік конструкцій, які дозволяють взяти з собою все, що потрібно мотоциклістові. Інша справа, що на відміну від автомобілістів, потрібно цим суворим людям зовсім небагато…
У великих круїзерів є штатні багажники. Не те щоб великі, але крім власного вантажу, у них завжди поміститься щось із багажу побратима, чий байк таких відсіків не має.
Читайте також: За кордон: як готують на експорт мотоцикли МТ “Дніпро”
Так, саме бардачок. Аж до кінця 1960-х на бензобаках найпопулярніших мотоциклів був невеликий багажний відсік. Це було з одного боку зручно, а з іншого – не дуже практично, адже крім комплекту інструменту під ту кришечку можна було вмістити хіба що бутерброд.
Бардачок у бензобаку – зручна річ родом з 30-х років ХХ століття. Сьогодні мода на них повернулася, принаймні, у певних колах байкерів.
Тому коли стилісти проголосили про нову моду – бокові бардачки, з радістю зітхнули не лише технологи (нарешті на баку не буде зайвої деталі та проблемного шва!), а й мотомандрівники. Мабуть, це парадокс, але сьогодні за баками з “багажним” відсіком ганяються прихильники відразу кількох байкерських співтовариств: реставратори, тюнери, створювачі кастомів.
Wolf Oil Corporation – провідний виробник високоякісних мастильних матеріалів з більш ніж 60-річним досвідом. Компанія займається виключно виготовленням олив і мастил для автомобілів. Усю продукцію Wolf розробляє в Бельгії.
Маловідомий на наших теренах спосіб, поширений свого часу у Європі. Мотопричеп може бути як одно-, так і двоколісним, але в будь-якому разі він розрахований таким чином, щоб не порушувати керованості свого одноколійного тягача. Об’єм причіпного багажника може сягати 200 літрів, в середньому у нього можна вкласти 30 – 80 кг вантажу.
Певно, один з найпоширеніших мотопричепів у світі - чехословацький PAv 40 (1958 – 1973 рр.). Власна вага – 20 кг, вантажопідйомність – 30 кг.
Якщо причеп одноколісний, у поворотах він “лягає” на бік разом з мотоциклом. Більш масивний двоколісний кріпиться до зчіпного пристрою через шаровий пристрій, і завжди зберігає горизонтальне положення.
Читайте також: Мімішний культ: секрети мотопричепа PAv 40
Класичний спосіб – завантажити свої речі на задній багажник: зварений з металевих прутків майданчик, прикручений позаду заднього сидіння. Але просто насипом це зробити не можна – на ходу всі речі розтрусить, піраміда розпадеться. Щоб організувати сумки і рюкзаки, досвідчені мотомандрівники кріплять на багажник об’ємний бокс – чи то валізу, чи то скриню. Скромно з точки зору стилю, але надійно з точки зору захисту майна. Щоправда, високе розташування вантажу ускладнює маневрування на двоколісній машині.
А цей атрибут навпаки – в першу чергу є елементом стилю. В залежності від можливостей власника та класу байка кофри бувають металевими, пластиковими, шкіряними. Якісь тиражуються на фабриках, якісь шиють на замовлення в кастомних майстернях.
Читайте також: Якими бувають мотоцикли з причепом
На відміну від інших “багажників”, бокові кофри прикрашають відповідним до загального стилю чином. Плюс такого розташування – у низькому центрі ваги, що вигідно з точки зору керованості.
Форма кофра та місце його навіски залежить крім іншого від класу мотоцикла. На байках ендуро доводиться кріпити багаж максимально високо.
Бензобак з широким верхом хороший не тільки тим, що на ньому можна катати сусідського хлопчика. Мотовласники, які їздять на далекі відстані, іноді використовують його як майданчик для розміщення невеликих речей – виробники аксесуарів навіть випускають відповідного типу сумки. У них возять здебільшого те, що треба діставати, не встаючи з сідла. Якщо таку “барсетку” зробити надто високою, водій частково втратить почуття волі, яке дає людини мотоцикл.
Автомобілістам, варто повчитися у мотомандрівників аскетизму та винахідливості – подивіться, наскільки різні об’єми багажу, який беруть у далеку дорогу байкери та автотуристи. І при тому не можна сказати, що настільки ж відрізняються масштаби задоволення, отриманого від цих мандрівок першими і другими. Можливо, навіть навпаки – мотоциклісти відпочивають більш яскраво і привозять зі своїх маршрутів набагато більше позитивних вражень. Справжні райдери розуміють, про що ми.
Читайте також: Муки вибору 1980-х: який мотоцикл краще – "Ява" чи "Чезет"