Про цей український мотоцикл знало обмежене коло фахівців, хоча він міг би стати справжнім культовим байком. Але доля розпорядилася інакше...
Модельний ряд Київського мотоциклетного заводу видавався обмеженим тільки для необізнаних. Насправді варіацій на тему МТ "Дніпро" (хоч і схожих) було чимало: масові КМЗ з приводом на одне і два колеса, військові модифікації з блокуванням диференціалу і без, ескортні байки кількох поколінь і "бойові" спортивні машини для мотокросу.
КМЗ 185-02 "Динаміт" обіцяв бути цікавим, але судячи з фото, з маркетингом на заводі було не все гаразд.
На початку 1980-х народилася ідея поповнити цей перелік новою серійною моделлю КМЗ 8.158-02 – класу ендуро і під власним ім'ям "Динаміт".
Читайте також: Двоколісна еліта: ескортні мотоцикли "Дніпро"
В основу конструкції кияни поклали напрацювання свого спортивного відділу, який будував кросові мотоцикли з коляскою і боліди для шосейно-кільцевих гонок. Рама "Динаміту" відрізнялася від серійних не тільки конфігурацією, але і збільшеним діаметром труб. Екіпажна частина отримала підвіску з великим ходом коліс – 200 мм спереду і 205 ззаду (більше, ніж у однокласника BMW R100 GS 1987 р.) Причому на задньому колесі використовувався моноамортизатор – новинка для всього вітчизняного мотопрому. Переднє колесо було підвішено на потужній телескопічній вилці, яку запозичили у кросового КМЗ і обладнали ефективним дисковим гальмом діаметром 280 мм.
На початок розробки КМЗ 8.158-02 не був передовим за мірками світового мотопрому, але тим не менш – цілком в тренді тих років.
Звісно, байк отримав відповідно до призначення обвіс, нові прилади, широке кермо і зручне сидіння; спеціально для нової моделі створили паливний бак об’ємом 25 л. Але найцікавішим у КМЗ 8.158-02 був двигун.
Двоциліндровий опозитник був побудований на базі давно випробуваного в справі кросового мотора київської розробки. Робочий об'єм становив 0,998 л, з яких при 4-х клапанах на циліндр і ступені стиснення 7,4 знімали 70 "коней" (при 6700 об/хв). В системі живлення використовувалися чехословацькі карбюратори Jikov з 34-міліметровим дифузором і паперовий фільтруючий елемент. Передачу до заднього колеса эндуро залишили карданною, як у важкого "візочника".
Розточений до літрового об'єму опозитник з чотирихклапанними головками запозичили у бойових "кросачів" виробництва дослідного цеху КМЗ.
При сухій масі мотоцикла 220 кг характеристик двигуна було досить для вельми динамічної їзди, причому будь-якими дорогами. Саме під серійну модель було побудовано два примірники 1,0-літрового мотора, які допрацювали задля підвищення довговічності. Після дорожніх випробувань (1984 – 1993 рр.) один з двигунів пройшов ресурсні випробування на стенді, другий залишився на дослідному зразку мотоцикла.
Ендуро київського виробництва без сумніву став би флагманом не лише українського, а й усього радянського мотопрому.
Одним словом, як не глянь, "Динаміт" мав би стати об'єктом мрій для молоді та мотофанів з усього Союзу. Тобто КМЗ 8.158-02 на межі 1980 – 90-х зазіхав на місце "Іж Планета Спорт" – потужного 32-сильного апарата, на який всі заглядалися, але який мало хто поспішав купувати, хоча за бажання застати його можна було практично в будь-яких "Спорттоварах".
Читайте також: Згадуємо мотоцикли молодості: Іж Планета Спорт
Як і іжевський "ПэЭс", наш "Динаміт" став би снарядом в першу чергу для досвідчених, умілих мотоциклістів, причому вимоги до майстерності були б ще вищими. Можливо, саме це стало однією з причин, за якою серійне виробництво "Динаміту" не було схвалено вищими міністерствами. А пізніше, в роки відкритих економічних свобод, на реалізацію проекту у київського підприємства не знайшлося ані грошей, ані інвесторів.
На цьому фото (імовірно 2008 року) – всі перспективні моделі КМЗ в цеху заводу. На передньому плані – ендуро "Динаміт".
Звичайно, марно вважати, що "Динаміт" міг врятувати київський мотозавод від загибелі своїми масовими продажами. По-перше, як новостворений продукт, ендуро не міг коштувати дешево, що позбавляло його головного козиря в даній ситуації – низької ціни. А по-друге, важкі байки класу ендуро завжди відносилися до статусних моделей, і тому покупець готовий був платити тільки за мотоцикл під вискокопрестижним брендом – з чим, зрозуміло, у КМЗ деякі проблеми. Але те, що "Динаміт" міг стати повноцінною частиною модельної лінійки київського мотоциклетного, факт незаперечний.
Доля єдиного побудованого примірника КМЗ 8.158-02 на сьогоднішній день невідома – і добре, якщо він осів в чиїйсь приватній колекції, а не розпроданий на запчастини в рахунок боргів по зарплатам.
Читайте також: Мотоцикли КМЗ “Дніпро”: останні моделі