Побачити найдешевшу в Україні машину просто – треба завітати на найближчий шрот-розборку, куди часто “експонати” потрапляють власним ходом. А як щодо всесвітнього масштабу? Журналісти “Авто24” півдня гортали електронні каталоги в пошуках найдешевшого автомобіля у світі.
Наша увага до найдешевшої машини у світі – не просто так. Адже у багатьох є надія, що є десь щасливі краї, де через місцеві особливості справжній автомобіль коштує геть дешево. Відразу скажемо: і краї такі є, і ціни смішні існують, проте машинами ті продукти можна назвати лише з певними умовностями.
Хоча так було не завжди, і навіть Україна колись могла похвалитись своїм реальним претендентом на звання найдоступнішого авто у світі.
Читайте також: Найбільш надійні вживані авто в Україні
Закони фізики і суспільства обманути важко: якщо автомобіль найдешевший, то він або не автомобіль, або ж таки – не найдешевший. Якщо вам цікаво, про це можна трохи детальніше.
Як можна здешевіти машину
Дешевшого пасажирського транспорту на чотирьох колесах нам знайти не вдалося. Це Індія з її транспортною специфікою і відповідними особливостями ринку. В залежності від коливань курсу рупії і місця покупки Bajaj Oute коштує 3000 – 3800 тис. доларів.
Найдешевший на сьогодні серійний автомобіль Bajaj Oute насправді не зовсім автомобіль: щоб обійти вимоги безпеки, офіційно його визнають мотоколяскою.
Навіть формально це не автомобіль, а мотоколяска, для нього і термін винайшли власний – квадрицикл. І навіть на батьківщині в Індії з великим рипом дозволили експлуатувати Qute приватним власникам на шляхах загального користування.
Компанія Bajaj насправді один зі світових лідерів моторинку та відомий виробник тук-туків – триколісних моторикш. Саме його і нагадує в плані конструкції найдешевший у світі чотириколісний транспорт. 216-кубовий моторчик (11 – 13 к.с.) ззаду, там же 5-ступінчаста трансмісія і ведучі колеса. Над ними і трохи ближче до переду – диванчик для двох пасажирів, ще двоє мають плечем до плеча поміститися поряд з передніми 12-дюймовими коліщатками.
Щоб не казали чиновники, Bajaj Oute має все, що має бути у хрестоматійного автомобіля: 4 колеса, двигун, сидіння, дах, кермо і можливість рухатись в напрямку, заданому водієм.
Несуча конструкція машинки – металевий силовий каркас. Обвіс кузова частково теж з металу, частково – з пластика. Бензобак чи газовий балон (є суто газова версія моделі, CNG) поміщено під передніми сидіннями, в ногах у пасажира підвішені запаска і домкрат. Це так тому, що в мікроскопічному багажнику ці предмети не помістилися б.
Читайте також: Як зробити квадроцикл своїми руками
Максимальна швидкість обмежена на 70 км/год, оскільки з усіма видами безпеки у цієї 4-колісної моторикші, самі розумієте, не все гаразд. Але виробник по-чесному попереджає: це не машина, це мотоколяска для міста, тому автомобільної безпеки ми не гарантуємо.
Вся конструкція Bajaj Oute підпорядкована зниженню собівартості. Тому і вдалося зробити наддешеву машину достатньо надійною і практичною.
Машинка має певний успіх вже протягом майже десяти років, причому не лише на батьківщині. А в самій Індії її спочатку дозволили використовувати виключно з комерційною метою, на заміну триколісним тук-тукам, в надії покращити безпеку пасажирів таксі. І лише в січні цього року держава дозволила використовувати цього малюка в приватних цілях.
Той, хто більш-менш у темі, знає, що Індія – взагалі територія найдешевшого приватного транспорту. Крім квадрицикла Bajaj Oute в цій країні випускається ціла когорта дуже дешевих авто: Maruti Alto 800 ($3800), Datsun Redi-Go (3900$), Renault Kwid $5000 тощо.
Одним з перших таких спеціально створених супербюджетників була машинка Tata Nano. Її задумали як альтернативу мотоциклам та мопедам, які у незліченій кількості заповнюють вулиці індійських міст. Наголошуємо – машину намагалися створити не як найменшу, а саме як найдешевшу. Так чи інакше, Nano вміщує четверо осіб, має двигунець (33 к.с.) ззаду, власну масу 580 кг та “максималку” під 100 км/год.
Як не старалися інженери і маркетологи Tata, суперпопулярною найдешевша в світі машина не стала: масовий споживач не хотів відмовлятись від елементарних зручностей.
Журналіст “Авто24” мав нагоду познайомитися з Tata Nano, і враження, чесно кажучи, не дуже. Всередині – суцільний грубий пластик, сидіння не рухаються, бо приварені до підлоги, в цілому оздоблення інтер’єру нагадує дитячий електричний автомобільчик. Щоправда, критичної тісняви не відчувається, ергономіка продумана, і з оглядом з-за керма справи непогані.
В базовій версії за $2500 машина не мала ані опалення, ані елементарної примусової вентиляції салону. Немає навіть ущільнювачів дверей. Так, можна сказати, що на мотоциклі з комфортом ще гірше, але індійський споживач цього не оцінив: купуючи автомобіль, покупець хотів отримати автомобіль, а не антимотоцикл. Після ажіотажу перших місяців продажі впали, і очікуваного попиту машинка так і не здобула.
Всередині нульових років наша “Таврія” цілком могла претендувати на звання найдешевшої машини світу. Через особливості економіки того часу та внутрішню ринкову ситуацію ЗАЗ-1102 у перекладі на валюту коштувала близько 2700 доларів. За ці гроші можна було отримати лише базову комплектацію, але в ній було все, що мав тоді будь-який пересічний автомобіль.
Однією з найдешевших машин у світі “Таврія” стала випадково: безкоштовні конструкція і технології, низький попит, курс валют в середині 2000-х призвели до низької ціни в доларах.
При тому конструкція ще не була принципово застарілою, а якість “Таврії” кілька років тому була значно покращена завдяки приходу на ЗАЗ корпорації Daewoo Motors разом з її стандартами якості. Недаремно назву моделі 1102 тоді було змінено на “Таврія Нова”. Згодом економічна ситуація змінилася, і “Таврії”, отримавши нові вдосконалення, отримали і нові ціни – від $3500 і вище.
З цим мініатюрним китайським електромобільчиком справді цікавий випадок. Насправді він ніякий не найдешевший і в Європі ціна його починається від 15 470 євро.
Через державні дотації маловідомий електромобільчик виявився супердоступним. Але проголошені 700 євро дають право володіти ним лише 2 роки.
У Німеччині авто можна отримати лише у лізинг, на 2 роки. Перший внесок 4500 євро, але його повністю покриває державна субсидія на електромобілі. Залишається лише вносити щомісячну платню – 29 євро для юридичних осіб та 78 євро – для фізичних. Таким чином, за два роки вийде відповідно 696 або 1872 євро. Єдине застереження – на рік не можна наїздити більше 10 000 км; якщо ліміт буде перевершено, користувач доплатить обумовлену суму.
Якщо ви вирішите, що вам потрібен найдешевший автомобіль з усіх доступних, наша порада: в умовах України обирайте не найбільш “крутий”, а найбільш цілий. Тобто у максимально кращому технічному стані. І не екзотичний, а такий, до якого ви зможете знайти запчастини – а вони вам точно знадобляться.
Читайте також: Чому “Запорожець” краще іномарок