Це сухе і незрозуміло слово з'явилося в ужитку українських автомобілістів ще два десятки років тому. Але насправді воно значить трохи не те, що ми звикли під ним розуміти.
Починаючи з революційних для вторинного авторинку 1990-х років шротом у нас називають майданчик, де доживають свій вік списані з експлуатації автомобілі. В деякому сенсі це звалище, в деякому – склад вживаних автозапчастин, які беруть не з полиці, а відкручують безпосередньо з покинутих машин.
Автошрот як звалище старих автомобілів нерідко має дуже сумний вигляд – особливо для тих, кто по-справжньому шанує техніку
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що означає автомобіль-донор
Це явище стало відомо українцям у першу чергу завдяки німецьким автозвалищам, звідки тоді їхали до нас не лише окремі комплектуючі, а й цілі автомобілі (іноді розібрані на кілька частин).
Те, що ми називаємо автошротом, є свого роду варіантом утилізації автомобіля, який відпрацював своє. Замість того, щоб пустити машину цілком на переробку, її перетворюють на такий собі склад запчастин, який поволі розпродається небагатим автовласникам. Річ у тому, що класична утилізація – це не те переплавлення машини на метал, як ми собі уявляємо.
В розвинених країнах шроти мають цивілізований вигляд, не рідкість комп’ютерні бази наявних запчастин і упаковка покупки
Перш ніж стара машина отримає право називатися металобрухтом, з нею потрібно провести кілька підготовчих операцій: злити усі рідини (т.зв. осушення), зняти акумулятор та демонтувати великі гумові деталі.
Після цього автомобіль пропускають через шредер – пристрій для подрібнення. Це верстат, подібній до офісного апарату для знищення паперу, тільки в десятки разів більшій і потужніший. На виході з нього переробник отримує шматки різних матеріалів – в ідеалі розміром до 15 см. Повітрям високого тиску з цієї маси видувають уламки пластику, скла та гуми, і тільки тоді можна вважати, що автомобіль перетворився на металобрухт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оригінальні та неоригінальні запчастини: що до чого і чому
До речі, саме цей подрібнений продукт фахівці називають шротом – від німецького Schrott, (металобрухт). Але й у цьому “подрібненому” вигляді автомобіль ще рано відправляти у переплавлення: потрібно відокремити один від одного чорні та кольорові метали. Потім отриманий матеріал пресують у брикети вагою кілька тонн або відвантажують на металургійний комбінат насипом.
Ось і все, що залишилося від автомобіля, який десяток-другий років служив людям. Саме це і є шрот – металолом, готовий до переплавлення
З’явившись, як було згадано, у 1990-ті роки як поняття закордонне, з часом шроти прийшли безпосередньо до України. У кожному великому місті з'явилися аналоги німецьких Schrott – “розбірки” (від рос. - разборка). Деколи туди потрапляла мало не кожна іномарка, що постраждала у ДТП або втратила міцність кузову внаслідок корозії – їх як донорів використовували власники інших, більш “живих” екземплярів.
Останні два-три роки українські автошроти переживають справжній ренесанс. Адже з одного боку, на них в якості донорів потрапляє все більше нерозмитнених “євроблях”, що були сотнями тисяч завезені в Україну. А з іншого, сюди проклали стежку любителі битих авто зі США.
На цивілізованому автошроті агрегати та деталі розсортовані та відмиті. Але пригадайте, який вигляд нерідко мають машини, з яких цей товар демонтовано
Добре це чи погано, але автошроти у нашому, українському розумінні – це порятунок для вітчизняного автомобіліста. Є цілий перелік запчастин, які цілком можливо купувати на “розбірці”: пластикові деталі, облицювання інтер’єру, скло, арматуру обладнання салону. З одного боку, “на шроті” вони будуть дешевше за нові, а з іншого, нерідко вживаним компонентам просто немає альтернативи – через застарілість певних моделей авто, які все ще перебувають в експлуатації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як єврономери підкосили автоцивілізацію в Україні: думка