Сьогодні ми можемо запустити двигун автомобіля навіть віддалено за допомогою смартфону чи пульту керування. Лиш трохи більше століття тому людині з автомобілем доводилось добряче попотіти, щоб змусити "самохідну карету" їхати.
Перед Новим роком корисно озирнутись на минуле, щоб побачити, який шлях ми вже пройшли. Що стосується автомобілів, то розвиток цього виду транспорту зробив величезний еволюційний стрибок від перших машин до сучасних. Але дещо залишається незмінним: що складніший механізм, то більше уваги він потребує.
Також цікаво: Hyundai представила безголового, але розумного дроїда Mobile Eccentric Droid: відео
На щастя, сьогодні сервісні процедури для користувача зводяться до мінімуму. Можна користуватись автомобілем навіть не знаючи, куди потрібно заливати рідину для охолодження та омивач скла – усе, що потрібно, виконають спеціалісти на станції технічного обслуговування. Та все ще є багато ентузіастів, готових самостійно “засмагати” під машиною, доводячи до ладу кожен гвинтик механізму.
Автомобілі з паровим двигуном були громіздкими, складними та дивними механізмами для людей, що жили століття тому. Відео від Джея Лено демонструє усю складність та чудовість цієї техніки, що працювала на воді. Цікаво, що зараз автомобільний світ завершує нафтову еру і повертається до витоків – машин, що працюють на воді, щоправда, у формі водню.
Ведучий розповідає (рекомендуємо перегляд с перекладеними субтитрами) про складний процес запуску White Model M – парового автомобіля 1909 року. Він пояснює, що щоденний процес запуску автомобіля не був таким важким – усі операції перед стартом знадобились через довгий простій машини. Хоча процес запуску все ж складний. Автомобіль марки White використовує парогенератор, замість котла (інший різновид силової установки парового автомобіля), який забезпечує потужність близько 40 кінських сил. Причому це була найпотужніша версія моделі. Для роботи автомобілю потрібне пілотне паливо, звичайне паливо та вода.
White Model M не схожий ні на що, доступне сьогодні. Прилади показують рівень вогню, температуру води тощо. Він має три педалі, причому крайня права відповідає за гальма автомобіля. Маленьке колесо всередині керма працює на газу, дозволяючи автомобілю розвивати до 105 кілометрів на годину, хоча, за словами Лено, найкраща швидкість для цього автомобіля – 65 кілометрів на годину.
Парогенератор працює напрочуд тихо, а коли досягає належної робочої температури, здатен працювати на низьких 25 обертах на хвилину, що дуже цікаво спостерігати. Звичні нам двигуни внутрішнього згоряння працюють на холостому ходу при трохи менше 1000 об/хв.