Деякі мережі АЗС заявили, що більше не відпускають пальне у каністри, тобто заправитись можна виключно у бак. Але що робити, якщо потрібно привезти пальне для іншого транспорту, який не може під’їхати на заправку?
Найпростіший варіант – скористатись іншою, більш демократичною АЗС, але під час війни вибір є не завжди, тож вміння зливати пальне з бака автомобіля може знадобитись.
Читайте також: Економія палива авто: як зменшити витрати бензину та дизелю?
У зливанні пального з автомобіля потрібно мати певні навички та деякий інструмент. Але загалом у цій процедурі немає нічого складного.
Майже у всіх сучасних автомобілях електричний паливний насос (помпа) розташований у баку. Зазвичай його робочий тиск близько 3 атмосфер. Це стосується не лише бензинових, але й деяких сучасних дизельних автомобілів. У них пальне до ПНВТ також подається електричним насосом.
Отже, найпростіший спосіб злити пальне з баку – скористатись паливним насосом, який вже є в автомобілі. Для цього потрібно від’єднати паливну магістраль у будь-кому зручному місці. Зазвичай знаходять потрібне з’єднання під капотом, або під заднім сидінням. Від’єднуючи магістраль, потрібно бути обережним, оскільки система знаходиться під тиском і декілька грамів пального з магістралі бризне при від’єднанні.
Найзручніші місця для роз’єднання паливної магістралі: паливна рейка, паливний фільтр або сам паливний насос (під заднім сидінням). На деяких автомобілях передбачений спеціальний штуцер для перевірки тиску пального, який виглядає майже як ніпель на шині. Під'єднатись можна і до нього, попередньо викрутивши золотник.
Далі можна увімкнути запалення і тоді паливний насос ненадовго почне працювати. Зазвичай він працює близько трьох секунд. Це замало для того, аби злити достатню кількість пального, але достатньо, щоб зрозуміти, з якого кінця роз’єднаної магістралі буде текти пальне.
Наступним кроком буде активація паливного насосу на більший час. Зазвичай, аби наповнити 20 літрову каністру, потрібно трохи більше 5 хвилин. Одним з найпростіших способів активувати паливний насос є перемичка на реле паливного насосу.
Зазвичай це реле стоїть під капотом у блоці запобіжників. У більшості авто на внутрішній кришці блоку запобіжників є усі необхідні позначення. Також для кожного конкретного автомобіля розташування реле паливного насосу можна загуглити.
У більшості реле 4 контакти – два управляючі та два замикаючі. Потрібно вийняти реле і замкнути між собою гнізда замикаючих контактів. Частіше замикаючі контакти більші за розміром, але усі чотири можуть бути й однаковими. На деяких реле є схема з поясненням, який контакт за що відповідає.
Інший спосіб примусової активації – подати живлення на запобіжник паливного насосу. Він зазвичай також розташований під капотом у блоці запобіжників. Можна приєднатись проводом до плюсової клеми акумулятора і просто торкнутись металевої частини кінця запобіжника. Тримати дріт у такому положенні доведеться увесь час, поки зливається пальне.
Зливати пальне зі старих автомобілів можна значно простіше – шланг з грушею продаються майже у кожному магазині автозапчастин. Користуватись ним зовсім не складно. Також можна скористатись звичайним шлангом, але є ризик ковтнути пального. Важливо пам'ятати, що пальне не тільки токсичне, але й має побічний ефект – проковтнувши навіть кілька грамів, в людини з'являється сильний запах “перегару”. А це вже може призвести до проблем з поліцією.
Також у старих автомобілів часто можна знайти зливний корок на баку. Він призначений, аби повністю злити пальне, проте зливати його таким чином досить проблематично. Потрібно лізти під машину і мати якийсь тазик або іншу підходящу ємність.