Яма на дорозі стала причиною смертельної ДТП: суд виправдав водія

Суд встановив, що водій не мав технічної можливості зреагувати на зміну дорожньої обстановки через:

Читайте також: Рішення про платні парковки у Києві оскаржують у суді

• неналежний стан дороги у місці аварії,
• порушення під час установлення дорожніх знаків для організації руху на відповідній ділянці.
• Виправдувальний вирок суд ухвалив 9 вересня ц.р. у справі № 467/225/17, однак його ще може бути оскаржено в апеляційному суді.

Обставини ДТП

ДТП з летальними наслідками сталася 24 травня 2016 року на межі Кіровоградської та Миколаївської областей. Автомобіль "Рено Дастер", втративши контроль, влетів у припаркований у кармані для зупинки, розташованому на протилежному боці дороги, вантажний автомобіль МАN.

У наслідок ДТП загинув пасажир автомобіля "Рено", який перебував на передньому сидінні. Травми тримав також водій автомобіля "Рено". Також в автомобілі "Рено" перебував ще один пасажир. Всі вони були колегами і прямували у відрядження. Подія відбулася близько 8 ранку, у світлу пору доби, опадів чи інших погодних ускладнень для руху не було.

Позиція сторін

Прокурором та слідством дії водія були кваліфіковані за частиною 2 статті 286 КК України, а саме як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Зокрема, йому інкримінували, що той під час наближення до 76-го км+400 м автодороги "Кіровоград – Платонове" в Арбузинському районі Миколаївської області грубо порушив вимоги підп. 2.3 "б", 12.1, 12.3, 12.6 "ґ" Правил дорожнього руху України, оскільки:

• виявив неуважність;
• не стежив за дорожньою обстановкою;
• відповідно, не реагував на її зміни;
• бувши заздалегідь попередженим про пошкодження та руйнування дорожнього полотна дорожнім знаком 1.12 "Вибоїна" із додатковою табличкою "Зона дії 5 км", не обрав безпечну швидкість руху свого транспортного засобу з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
• перевищив допустиму максимальну швидкість на цій ділянці дороги;
• під час виявлення небезпеки у вигляді пошкодження дорожнього полотна не вжив заходів для зменшення швидкості свого транспортного засобу аж до повної його зупинки, хоча повинен був це зробити та мав таку технічну можливість.

Показання щодо стану дороги

Важливими у цій справі були показання свідків, зокрема водія вантажівки та пасажира вантажівки, який також є професійним водієм.

Вони вказали, що:

• вибоїни на дорозі з’являються фактично одразу на межі областей;
• попереджувальний знак про вибоїни розміщено заблизько до ям;
• знаків обмеження швидкостей на цій ділянці не встановлено.
• також свідки вказали, що ями на ділянці бувають по 30–40 сантиметрів завглибшки, частина бетонних плит розташована криво.

Після цієї ДТП ями на ділянці було заспано частково, попереджувальний дорожній знак встановлено на відстані понад 150 метрів до початку поганої ділянки та з’явився знак про обмеження швидкості до 50 км/год.

На момент ДТП сам знак про 5-кілометрову ділянку з вибоїнами було розміщено менш ніж за 100 метрів, а знаків обмеження швидкості не було взагалі.

Позиція суду

Суд дійшов висновку про недоведеність інкримінованого обвинувачення.

Водій не мав технічної можливості завчасно обрати таку швидкість руху керованого ним автомобіля та обрати відповідні способи керування ним, щоб мати можливість безпечно проїхати ділянку автодороги, на якій відбулась ДТП.

Швидкість руху не була встановлена слідством і не могла бути встановлена судом. За показаннями:

• водія, він їхав зі швидкістю близько 80–90 км/год;
• свідків з автомобіля МАN, уже некерований автомобіль рухався на них зі швидкістю близько 100 км/год;
• у протоколі огляду місця події вказана слідством швидкість 100–150 км/год, яка нічим більше не підтверджена.

Суд зазначив, що це значна розбіжність (понад 50 км/год), а тому не брав до уваги цей аргумент обвинувачення, який не було доведено слідством.

Навіть рухаючись зі швидкістю 90 км/год, водій справного автомобіля не міг би зреагувати на зміну дорожньої обстановки, зважаючи на місця розташування попереджувального знака і відсутність знаків про обмеження швидкості на ділянці з поганим покриттям.

Крім того, за висновком експертизи, автомобіль "Рено" отримав пошкодження заднього правого колеса, яке могло відбутися унаслідок попадання у вибоїну, потім керувати ним було неможливо.

Зрештою у вироку суд вказав, що:

• з моменту фактичної можливості виявити пошкодження дорожнього покриття водій не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до них, навіть рухаючись із максимально допустимою швидкістю на цій ділянці дороги (90 км/год);
• перед початком ділянки дороги М13 "Кіровоград — Платонове", де технічний стан дорожнього покриття не відповідав вимогам пп. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4 ДСТУ 3587, не було встановлено ступінчасте обмеження максимальної швидкості руху до 40 км/год за допомогою дорожніх знаків 3.29 "Обмеження максимальної швидкості";
• не була забезпечена достатня видимість попереджувального знака з дорожньою табличкою.

Тобто суд дійшов висновку, що організація дорожнього руху в місці ДТП не відповідала загальним вимогам розділу 3 та п. 4.1.3 ДСТУ 3587 і пп. 10.3.1, 10.2.5, 10.2.9, 10.5.25 ДСТУ 4100.

Організація дорожнього руху в місці ДТП, а саме на 76-му км автомобільної дороги М13 "Кіровоград — Платонове", не забезпечувала безпеку дорожнього руху з дозволеною швидкістю.