Як влаштована шина: чому так, а не інакше

В принципі, всі шини влаштовані однаково, але тим не менш, якихось конструктивних елементів може бути більше або менше, або вони можуть бути інші за якістю. Для початку треба уявити собі, що шина тільки на вигляд м'яка і податлива, але насправді вона рівноправна частина колеса, а колеса, як ви розумієте, тримають автомобіль на дорозі, сприймаючи масу машини і цілу гаму навантажень під час руху.

Читайте також: 5 порад, як їздити по слизькій дорозі

Зрозуміло, що одна тільки гума таку роботу не виконає. Фактично всі основні навантаження, які припадають на шину, сприймає її каркас – просторова конструкція з дроту і текстилю, які скріплені між собою як раз-таки гумою, що покриває каркас з внутрішньої і з зовнішньої сторони.

По ниточці

Розберемо пристрій сучасної шини по ниточці. Починається вона з бортових кілець – замкнутого сталевого сердечника в тому місці, де шина щільно сідає на диск. Це, до речі, найжорсткіша частина шини і найменша за діаметром. Кільця “обіймають” каркас борту, який складається з текстильних ниток, саме він і формує власне борт (боковину). Далі від центру боковина починає переходити до протектора, але робить це через плечову зону – кут, який ми бачимо, дивлячись на шину спереду. Плечова зона сучасних шин часто буває посилена кільцевою стрічкою, яка охоплює каркас по колу.

Всі сучасні шини влаштовані однаково, та істотну різницю характеристик забезпечують відмінності у використаних матеріалах

Головна робоча область шини – зона протектора – на всю свою ширину і по всьому колу посилена так званим брекером. Це міцний пояс з кількох шарів корду, армованого нейлоном, поліестером або сплетеними металевими нитками – металокордом. Завдання брекера полягає в захисті шини від небезпек, які пропустить протектор – проколів, прямих ударів об гострі камені і т. п. А ще брекер зберігає незмінною пляму контакту при впливі різних навантажень, не даючи протектору зминатися і змушуючи його весь час прилягати до поверхні дороги. Одним словом, це свого роду підошва, що покликана розподіляти місцеві навантаження, як це зроблено у взутті, яке носять люди.

Читайте також: Коли міняти шини на зиму та чи варто це робити

Як вже говорилося, окремі елементи каркасу – текстильні і металеві нитки – скріплені між собою в єдине ціле гумою. В сирому (м'якому) вигляді нею заповнюють весь вільний простір між нитками корду, і потім вулканізують. Таким чином, шина перетворюється в такий собі тороїдальний гумовий кокон, армований текстильними і металевими нитками, які, з одного боку, не дають шині роздуватися і деформуватися під впливом внутрішнього тиску повітря, а з іншого, не дають змінювати форму під впливом зовнішніх навантажень.

Буває, що виробник більше уваги приділяє деяким характеристикам шини – наприклад, особливу міцність, легкість або економічність. Від цього залежить вибір матеріалів

Зрештою, робоча поверхня шини по всьому колу (поверх брекера) покрита протектором. Це товстий (зазвичай більше 10 мм) шар гуми з рельєфним малюнком. Завдяки даному малюнку і еластичності гуми забезпечується хороше зчеплення шини з поверхнею дороги. Оскільки всі шини у нас пневматичні, для утримання в них повітря застосовуються два методи: всередину вкладається змінна камера або на внутрішню поверхню покришки наноситься герметизуючий шар і шина отримує статус безкамерної.

Важлива різниця

Потрібно сказати, що за конструкцією шини бувають діагональні і радіальні. І ті, і інші однакові за призначенням, але у них досить багато експлуатаційних відмінностей. При тому, що принципова відмінність у конструкціях одна: у перших нитки корду перехрещуються під кутом одна до одної, а у других вони паралельні, оскільки розташовані радіально (по радіусу шини). Коли ми вибираємо “взуття” для своєї машини, ми не думаємо про тип каркасу шин, спираючись тільки на їхні характеристики, хоча для звичайних легковиків вони сьогодні практично стовідсотково радіальні – з індексом R в назві.

Абсолютна більшість сучасних шин – радіальні, оскільки у таких кращі характеристики керованості в швидкісних режимах.

Склад резини

Один з найважливіших факторів, що визначають характеристики шини, особливо зимової – склад компаунда, з якого при вулканізації в прес-формах виходить її гума. Найцікавіше тут склад протектора, який повинен поєднувати в собі зносостійкість і здатність чіплятися за дорогу в різних умовах. Кращі результати показують шини, у яких протектор складається з декількох шарів з різними якостями: для кращого зчеплення, для жорсткості блоків, для вбирання (!) вологи з плями контакту, для зниження шумів та інше.

Читайте також: Як вибрати ковпаки на колеса