Що спільного у ЛуАЗ і Hummer

Завжди цікаво зрозуміти, чому щось стає предметом поклоніння. Поки старина Hummer остаточно не списаний в запас, спробуємо розібратися з корінням його популярності.

Історія автомобіля “Хаммер”

Цей страшнуватий на вигляд транспорт, який сьогодні можна придбати за тисячу доларів, з'явився не на рівному місці. Люди, які його придумали, не перший десяток років годуються на темі різного роду спецтранспорту – від армійських транспортерів переднього краю до автобусів і поштових фургонів.

Американська компанія AM General у гонитві за новим держзамовленням створила такий собі гібрид позашляховика і пляжного баггі – щось низьке, широке, з повним приводом і на високих колесах.

Читайте також: Яким був перший ЛуАЗ – історія секретного автомобіля

За задумом автобронетанкового підрозділу Пентагону, це повинен бути універсальний носій всього і будь-чого – “високомобільний багатоцільовий колісний транспортний засіб”, High Mobility Multipurpose Wheeled Vehicle в англійському написанні, або HMMWV. Від попередника – масового джипа М151 MUTT – новий транспорт мала відрізняти велика вантажопідйомність, ширша багатофункціональність, дизельний двигун, здатність нести безліч варіантів озброєння.

Великий дорожній просвіт Humvee – близько 400 мм – забезпечують колісні редуктори і повністю незалежна підвіска.

До слова, за цей же контракт в кінці 1970-х боролась – хто б ви думали? – сама італійська марка Lamborghini зі своїм напівбагі-напівсуперкаром Cheetah. Але перемогла AM General зі проектом Hummer – саме так назвав машину виробник, хоча військові охрестили її як Humvee або М998. Машину поставили на конвеєр 2 січня 1985 року і історики AM General написали, що з цього дня для компанії настала нова епоха. Що ж у Hummer було такого епохального?

Характеристики “Хаммера”

Якщо зняти з Hummer його утилітарний кузов, то шасі, що постає перед нами, буде важко відрізнити від шасі типового класичного позашляховика. Та ж потужна лонжеронна рама, той же поздовжній силовий агрегат спереду, та ж роздатка з комплектом карданів, ті ж ведучі мости по краях.

Силовий агрегат "Хаммера" розташований практично в салоні – між сидіннями. А не під ними. Це і забезпечило вигідний розподіл ваги і малу загальну висоту, але зажадало значного розширення машини.

З відносно рідкісних для армійської техніки рішень: незалежна підвіска задніх коліс (як у нашого ЛуАЗ-967 1965 р.), колісні редуктори (знову-таки як у ЛуАЗів і УАЗ-469 1972 р.), винесені до головних передач гальмівні механізми коліс (як у Citroen DS 1955 року), покладений майже горизонтально радіатор (як на танку Т-44 1944 г.).

Звичайно, HMMWV і ЛуАЗ-969 відносяться до різних класів позашляховиків, але спільні рішення у них є: колісні редуктори, незалежна підвіска всіх коліс з великим ходом, низька для свого класу ціна.

Але одна істотна відмінність від колишніх позашляхових транспортерів у Hummer була – конструктори сплюснули корпус і підняли його над землею. Досягли цього, розмістивши силовий агрегат і сидіння пасажирів в одній горизонтальній площині: двигун з коробкою підняли, а сидіння опустили. Паралельно заради кращої розваговки і збільшення кута в'їзду силовий агрегат змістили до центру, так що двигун в'їхав в салон і помістився між сидіннями водія і переднього пасажира (як в УАЗ-450 1958 р. Land Rover 101FC 1967 р.).

Машину довелося розширити, однак умови проживання екіпажу вийшли вельми обмеженими. У масивному корпусі помістилося лише чотири людини, які сиділи з боків від широчезного центрального тунелю в окремих кріслах.

Тісний салон у Hummer погано пристосований для бойових дій, оскільки в першу чергу він створювався як транспортна машина.

Особливості експлуатації Hummer

Основним завданням американських військових Hummer М998 відповідав, оскільки мав хорошу прохідність і задану вантажопідйомність (до 2 тонн), у різноманітних конфігураціях кузова міг нести різне озброєння. Машину взяли на озброєння, відразу замовили 55 тис. екземплярів за ціною 22 тис. доларів за штуку і почали активну експлуатацію у військах.

Читайте також: Всюдихід “Харьків’янка” – транспорт для Антарктиди

Компанія AM General випускала добру дюжину модифікацій HMMWV, в тому числі кілька версій не стільки транспортного, скільки бойового призначення.

Але попадання Hummer'а “у точку” було коротким: тільки-но він опинився в умовах, де йшла справжня війна, військові почали замовляти для нього бронювання. З'явилися комплекти балістичного обвісу, які кріпилися на зовнішні панелі кузова і накладні бронестекла, але як будь-що пристосоване, вони були недостатньо ефективні. Умови ведення бою у класичній версії Humvee теж були не найкращими: повноцінно вести вогонь міг тільки боєць, що стоїть в люку даху, інші ж, сидячи в кріслах лицем вперед, були обмежені у поводженні зі зброєю.

Відсутність або слабкість броні змушувала солдатів обкладати скла мішками з піском і вішати на двері HMMWV бронежилети – як колись солдати-"афганці" на КамАЗах.

Схоже, американській армії потрібно було щось ближче до класу бойових розвідувальних машин, на зразок БРДМ 1957 р. і “Козак" 2009 р. Тож в американців вже до 2006 року були готові умови конкурсу на нову машину, яка повинна буде замінити Humvee, саме знятий з виробництва.

Чому “Хаммер” популярний

Так чому Hummer від AM General став таким популярним, якщо він не ніс в собі новаторських ідей і не ідеальний з військової точки зору? Відповідь проста: тираж. Це не перший випадок у світовому розвитку техніки, коли в історію входить не кращий, а просто наймасовіший зразок. Прийнятий на озброєння однієї з найбільших армій світу, Humvee був випущений в кількості близько 300 тис. шт. і природним чином поширився світом.

Побувавши в більшості гарячих точок планети і потрапивши в сотні телекамер, він додав до свого образу брутального вояки легкий шарм романтики – а це багато чого варте в нинішньому автосвіті, де правлять ребрендинг, даунсайзінг і модульні платформи...

Читайте також: Американці представили Hummer XXI століття