Як вибрати антифриз для авто: 5 міфів про ТОСОЛ

Охолоджуючу рідину потрібно міняти раз в три-п'ять років, а також доливати в міру необхідності. Як вибрати і в чому різниця між різними назвами, наприклад, антифризом і ТОСОЛом? Розбираємося разом.

Для початку, як водиться, трохи теорії. Правильна рідина складається з розчину етиленгліколю і пакету присадок, в першу чергу – інгібіторів корозії. Кількість етиленгліколю визначає градус замерзання антифризу і його ціну.

Старий антифриз зі спрацьованими присадками втрачає колір і стає брудно-рудим, незалежно від первісного вигляду

Тому недобросовісні виробники (а таких досить багато) відмовляються від етиленгліколю і замінюють його – повністю або частково – гліцерином і метанолом. Метанол – це спирт, він потрібен щоб знизити щільність бодяги, яка вийшла. Адже в чистому вигляді гліцерин занадто густий (в десятки разів густіший, ніж етиленгліколь), і нормально циркулювати в системі він не може.

Також цікаво: Як вибрати "незамерзайку": міфи і правда про метанол

Чим же погана підробка – несправжня охолоджуюча рідина з гліцерином замість етиленгліколю? Тим, що доданий в неї метанол має температуру початку кипіння всього 65⁰ С, а повністю википає при 95⁰ С – обто він випаровується при робочій температурі двигуна!

Але ж сама рідина повинна закипіти тільки при 105⁰ – 110⁰ С. Такий антифриз, залишившись без розчинника, густіє, починає перевантажувати помпу, скорочуючи ресурс її підшипників, а температура його замерзання підвищується до мінус 15⁰ – 20⁰ С замість зазначених на етикетці – 40⁰ С.

Якщо присадки-інгібітори не відповідають типу металів, з яких зроблені деталі системи охолодження, їхня корозія неминуча. Те ж саме буде, якщо не замінювати антифриз вчасно.

Але головна неприємність в тому, що метанол закипає не тільки від температури, але і від вібрацій – помпи, стінок гільз, і місцеві осередки кипіння викликають кавітацію. Це явище призводить до ерозії металу з поверхонь деталей двигуна – тих же гільз і крильчатки помпи. В результаті – передчасний знос і вихід двигуна з ладу.

Тому, щоб правильно вибрати охолоджувальну рідину, потрібно перш за все відмовитися від кількох помилок у судженнях.

Також цікаво: Які бувають електродвигуни для автомобілів

Міф № 1. Синій – це ТОСОЛ, жовтий – це антифриз

По-перше, антифриз – це загальна назва всіх незамерзаючих рідин (від англ. antifreeze), будь-якого кольору і марки. По-друге, ТОСОЛ – це конкретний склад радянського антифризу розробки кінця 1960-х років, і справді в 40-градусної версії А40 він був синього кольору. До речі, назва розшифровується як Технологія Органічного Синтезу + ол, так його назвали в відділі НДІ органічної хімії і технології, де створювали робочі рідини для нових на той час "Жигулів".

Свіжий антифриз в системі охолодження можна відрізнити за кольором. У міру спрацювання присадок він втрачає яскравість і чистоту кольору.

Міф № 2. Червоний – це сучасно

Ні, червона рідина, що охолоджує – це всього лише барвник червоного кольору, добавлений в антифриз будь-якого покоління. ТОСОЛ-А65 зразка 1970 р. теж був червоним. Напевне, міф про крутизну червоного антифризу пішов від фольксвагенівської рідини G12, яка на початку 2000-х вважалася найновішою. Сьогодні в червоному кольорі можна купити і той же класичний ТОСОЛ, і якісні склади, і банальні підробки.

Міф № 3. Антифризи одного кольору можна змішувати

За великим рахунком, ніхто не забороняє змішувати між собою антифризи будь-яких кольорів веселки – вони від цього не вибухнуть і не розшаруються. Але самі виробники взагалі не радять змішувати охолоджуючі рідини різних марок – незалежно від колірної гами. Тому що ніхто не оголошує склад пакета присадок в них, а ймовірність конфлікту їх між собою виключати не можна.

Колір охолоджуючої рідини в даний час ніяк не пов'язаний з її складом і експлуатаційними характеристиками

Міф № 4. Всі антифризи з однієї бочки – лий той, що по кишені

Звичайно, це не так. Про пакети присадок ми вже сказали, а крім того, на ринку багато підробок з гліцерином або диетиленгликолем замість етиленгліколю. Якісний антифриз з пакетом присадок від відомого виробника (BASF, Arteco, Clariant) служить довше без втрати властивостей і не викликає корозії в двигуні.

Також цікаво: Детальна інструкція, як вибрати вживане авто

Помилка № 5. У будь-яке авто можна лити будь-який якісний антифриз

Це не так. Кожен автовиробник "призначає" своїм дітищам охолоджуючу рідину певного складу. Справа в принципі роботи присадок-інгібіторів. Вони базуються на мінеральних речовинах – фосфатах, нітратах, боратах, силікатах, а також на органіці – карбоксилатах.

Застосування антифризу "не тієї" рецептури неприпустимо: такий захист не працюватиме, а крім того, погіршиться теплообмін через утворення плівок і нальотів в системі охолодження. Наприклад, якщо у "корейців" для інгібіторів прийняті фосфати, то у багатьох "німців" – силікати, а фосфати під забороною. А "японці", в свою чергу, не переносять антифриз з нітратами (як і корейці, до слова).

Рекомендація Авто24

Вирішуючи, як вибрати антифриз, шукайте відповідь не в магазині, а в інструкції з експлуатації автомобіля. На крайній випадок – в дилерському центрі вашої марки.

Визначтеся з маркою і типом охолоджуючої рідини, причому постарайтеся встановити відразу повний список допустимих замінників – адже не факт, що знайти потрібний сорт вдасться в першому-другому магазині. Інший варіант – знайти в каталогах або на сайті виробників автохімії антифризи, що мають допуск вашого автовиробника, що стосуються моделі вашого покоління.

Також цікаво: Якщо раптом мороз: що може замерзнути в машині за ніч