Які бувають ретроавтомобілі: класифікація

Які бувають ретроавтомобілі з офіційної точки зору, вже сьогодні можна дізнатися із Законопроекту №7374, який знаходиться в даний час на розгляді Верховної Ради. В експозиції фестивалю OldCarLand-2018, що пройде в Державному музеї авіації 27-29 квітня, можна буде наживо побачити представників усіх категорій ретроавтомобілів.

У розвинених країнах ретротехника живе за чітко визначеними законами. Це допомагає краще зберігати культурні цінності країни, якими є професійно відновлені автомобілі

Категорії ретро

Поділ історичних автомобілів на групи задуманий для систематизації їх вивчення, точної оцінки якості реставрації, можливості порівняння під час виставок і класичних ралі. Законопроект №7374 передбачає класифікацію ретромашин за аналогією з прийнятою в Європі номенклатурою, яка передбачає поділ машин за їх віком:

Читайте також: Закон про ретро: навіщо потрібен і що вирішує

група А (“ветеран”) — випущені до 31 грудня 1918 року;
група В (“вінтаж”) — роки випуску з 1919 по 1930;
група С (“поствинтаж”) — з 1931 по 1945 рр.;
група D (“повоєнні”) — з 1946 по 1960 рр.;
група Е (“шістдесятники”) — з 1961 по 1970 рр.;
група F (“семидесятники”) — з 1970 по 1 січня 1987 рр.

Поділ на такі часові рамки частково повторює етапи розвитку автомобіля з технічної та споживчої точки зору. Група А охоплює період оформлення конструкції автомобіля в цілому, становлення його як товарного виробу. Група В – це вже ті автомобілі, якими можна було користуватися як будь-яким іншим товаром народного споживання. Вони рідко відмовляли, не вимагали щоденного обслуговування, а головне – були доступними за ціною не тільки еліті.

Поділ ретроавтомобілів на групи за станом і часовим періодом дає можливість справедливо оцінювати і порівнювати раритетні машини на виставках і фестивалях

Група С відображає закріплення типу транспорту, що вже остаточно оформився, з точки зору техніки: компонування шасі, тип силового агрегату, пасажирський салон. Період короткий, і з причини не технічної, а суспільно-історичної: Друга світова війна стала певним рубежем у розвитку світового автопрому.

Післявоєнні категорії D та E охоплюють періоди масової автомобілізації, саме в 1950-1960-ті роки автомобілі стали доступними на тому рівні, який має місце і зараз. Автомобілі категорії F, строго кажучи, відрізняються від нинішніх тільки стилем і кількістю електроніки, але в розвинених країнах машини 1970-80-х рр. вже вийшли з експлуатації і тому там вони вважаються раритетами, хоча і найнижчої цінності.

Читайте також: Що вважається ретроавтомобілем: рамки ностальгії

Для чого

Також автори законопроекту – а це активні представники з кіл реставраторів і колекціонерів – пропонують розрізняти ретроавтомобілі автентичні, відновлені та перебудовані. Перші – це найбільш рідкісні машини, що збереглися без значних відновлювальних ремонтів – що називається буквально “в оригіналі”. Другі – це машини, які пройшли професійну реставрацію, вони найбільш масові у вітчизняному ретрорусі. До перебудованих планується відносити ретромашини рідкісних, незбережених версій, перероблені з більш масових модифікацій.

Ретрофестивали і виставки дають можливість ознайомитися з найбільш рідкісними зразками історичної техніки

Чітка класифікація, які бувають ретроавтомобілі, також потрібна для того, щоб створити єдиний національний реєстр історичних транспортних засобів – Законопроектом передбачається, що кожен гідний ретроавтомобиль буде отримувати офіційний статус історичного транспортного засобу. Це допоможе налагодити стосунки держави і власників раритетів, які могли б отримати певні преференції – наприклад, при завезенні в країну та розмитненні унікальної машини, яка є культурною цінністю.

Нагадаємо, представники практично всіх класів історичних авто, про які йшлося вище, будуть представлені на майданчиках фестивалю OldCarLand-2018, що відбудеться в Музеї авіації (аеропорт Жуляни) 27-29 квітня 2018 року.

Читайте також: Що означає автомобіль-донор