Ви ніколи не бачили запакованих у дерев’яний ящик автомобілів? А колись такі "подарунки" обраховувалися тисячами. Подейкують, десь за сімома морями і зараз можна знайти такий. Ми шукали, де саме.
На просторах інтернету знов трапилось випадкове фото: утилітарний позашляховик в напіврозібраному вигляді, “запресований” у дерев’яний ящик, немов посилка з минулого. Чомусь подібні картинки викликають у читачів захват і розчулення. Хоча варто було б ці машини пожалкувати: так пакували автомобілі перед відправленням на війну.
Запаковані Willys MB чекають відправлення на війну за океан в доках Нью-Йорка. Влітку 1945 р. через закінчення Другої світової такі ящики надовго застрягли тут.
ТАКОЖ ЦІКАВО: В який ретро автомобіль краще вкладати гроші
Пакувати напіврозібраний автомобіль у ящик придумали не сьогодні. У Другу Світову американці постачали своїм союзникам ¼-тонні Willys MB та Ford JPW саме у такому вигляді. Це робилося для зручності транспортування: дерев’яні ящики, на відміну від власне автомобілів, можна було штабелювати в трюмах суден один на один в три поверхи. Відомо, що в такому вигляді армійські позашляховики транспортувалися як мінімум в Британію та на Тихоокеанський театр бойових дій.
Показово, що з конвеєра всі машини сходили у 100-відсотково готовому вигляді. А перед тим, як заховати кожну у ящик, її обкатували, і тільки після того кожну частково розбирали і складали під дерев’яну оббивку.
Лінія пакування “джипів” на одному із американських автозаводів. Цю машину вже перевірили і обкатали, а потім частково розібрали для пакування
Схема пакування “джипів” (так узагальнено у військах називали всі ¼-тонні машинки, зроблені за одними кресленнями на заводах Willys та Ford) “у коробки” була продумана до дрібниць. Таке враження, що деякі взаємні розміри деталей враховувалися ще на етапі проектування автомобіля – подивіться, наприклад, як точно вміщуються відкручені колеса у кузові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Позашляховік “Запорожець”: чому він не пішов у серію
Цікаво, що незважаючи на появу ящика, “Вілліс” не займав більше місця у трюмі чи у портовому складі. Ширина у порівнянні із складеною машиною практично не змінилася, а висота пакунку за рахунок всіх п’яти демонтованих коліс вийшла навіть меншою.
Аби знизити висоту напіврозібраного “Вілліса”, навіть амортизатори підвіски були зафіксовані у стисненому положенні
В товаристві американських автофанів дотепер живі легенди про “джип у ящику”, які можна було купувати за копійки на розпродажу незатребуваного майна американської армії. Є спогади ветеранів, які розповідають, що неначе купити запаковану у ящик машину можна було просто на пірсах, де цілі піраміди ящиків не дочекалися свого відправлення за океан через закінчення війни. Причому частина машин чекала відправки у складеному вигляді, а частина на кілька років застрягла у ящику – і такі екземпляри при купівлі в ту пору котувалися нижче.
Судячи із форми одягу, фото зроблено у тихоокеанському регіоні, куди під час Другої світової Willys MB постачалися саме у такому вигляді
Щодо ціни, є більш-менш достеменні спогади про придбання у 1946-му новенького Willys за 225 доларів. Також в американських джерелах зустрічаються згадки про ціну $572 і $ 750. (При тому що типовий повнорозмірний седан у США коштував тоді в районі $1200 – 2500). Більше того – у колах штатівських ретрофанів подейкують, що на старих складах і зараз можна знайти запакований у ящик “джип” виробництва періоду Другої Світової.
Ми готові в це повірити, адже нам доводилося бачити куплені за океаном новенькі запчастини до Ford GBW, марковані 1943 роком… Америка – величезна країна, і будь-який реставратор вам підтвердить, що місця для складів із запчастинами до машин минулих років на її просторах більш ніж достатньо.
Вантажні Studebaker пакували груповим методом, об’єднуючи вузли кількох машин. Деякі пролежали так більше 10 років. На фото – інструкція із складання
Між іншим, в період Другої Світової у ящики пакували не тільки легкі автомобільчики, а й вантажівки. І так само не всі вони встигли потрапити на війну – в Австралії певна кількість 2,5-тонних Studebaker`ів пролежала у ящиках аж до кінця 1950-х. Після чого їх – ні, не списали у чермет і не розпродали – а склали і прийняли на службу в австралійські збройні сили! Звідки останні екземпляри пішли на дембель 1973-го року. Судячи з усього, десятирічне перебування у ящику на стані техніки ніяк не відбилося…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які бувають ретроавтомобілі: класифікація