Позашляховик "Запорожець": чому він не пішов у серію

Сьогодні важко сказати, чому на початку 1960-х на базі ЗАЗівських машин проектували відразу два прототипи схожого призначення: утилітарний армійський ЗАЗ-967 ТПК (транспортер переднього краю) і ЗАЗ-971. Обидва – з найпростішим відкритим кузовом, з повним приводом і високим кліренсом.

ЗАЗівці планували створити на базі своїх “Запорожців” недорогі утилітарні машини для армії і села. На фото – армійська (коротка) версія ЗАЗ-971

Можливо, таким чином конструктори намагалися намацати найбільш доцільну і раціональну схему компонування. Адже ТПК мав переднє розташування силового агрегату і “за умовчанням” постійно активний передній міст, а ЗАЗ-971, маючи двигун з МКП у кормі, відповідно, мав постійний задній привід, а передня вісь підключалася примусово за потребою.

ТАКОЖ ЦІКАВО: Історія “Запорожця” – ЗАЗи, яких ми ніколи не побачимо

Насправді ЗАЗ-971 був спрощеним варіантом зазівської вантажівки сімейства ЗАЗ-970 вантажопідйомністю 350 – 400 кг, створеної в ті ж роки. Заводські конструктори тоді спроектували металевий фургон, пасажирський мікровен і пікап – всі з несучим кузовом! Прототип 971 (в документах зустрічається також індекс 971Д) відрізнявся від них перш за все кузовом із простих штампованих панелей і брезентовим верхом.

Силовий агрегат ЗАЗ-971 розташовано ззаду. В короткій модифікації на його капоті конструктори влаштували задні сидіння.

Причому проектувалося відразу два варіанти, з короткою і довгою базою, перший для армії, другий для народного господарства, точніше – для села. Машина була розрахована на 4 чоловік та 400 кг вантажу. Армійський варіант зробили коротким з міркувань логістики, оскільки цей легкий автомобільчик (споряджена маса 750 кг) планувалося транспортувати авіацією.

Але головна перевага прототипу 971 – в приводі 4х4. Трансмісійний вал від коробки передач до переднього мосту йшов під днищем, причому був захований у трубу, як на транспортері ТПК. Також біля кожного колеса застосували понижуючий редуктор, що підвищувало кліренс і дозволило зменшити навантаження на стандартний 27-сильний двигун МеМЗ. Натомість, максимальна швидкість впала до 70 км/год.

ТАКОЖ ЦІКАВО: Невідомі вантажівки “Запорожець”: якими вони були

Цивільна версія прототипу ЗАЗ-971 мала довгий кузов із власними дверцятами.

У 1962 році було складено два зразки ЗАЗ-971 – один з короткою, другий з довгою базою. Машини пройшли первинні випробування за заводською програмою, в тому числі і на бездоріжжі, але подальші роботи по цій моделі припинили. Очевидно, причиною було те, що цього ж року ЗАЗ отримав від держави завдання довести до розуму інший утилітарний автомобіль схожого призначення – армійський НАМИ-032М, який перед тим кілька років проектувався в дослідному інституті НАМІ. З цим завданням Запорізький автозавод впорався, у них вийшла амфібія ЗАЗ-967, яка під назвою ТПК (або ЛуАЗ-967) була запущена в серійне виробництво в Луцьку.

Свідоцтво того, наскільки ЗАЗ-971 був готовий до виробництва: в одному з радянських довідників він згадується як авто, яке вже випускається заводом.

Цікаво, що коли з’ясувалося, що повний привід прототипів 971 працює ефективно, його було застосовано і на мікровенах сімейства ЗАЗ-970. У 1963-му році, коли вже від ідеї утилітарних машин для армії та села відмовилися, для державних випробувань виготовили по два екземпляри вантажного фургона і пасажирського вена, в тому числі – і повнопривідні. Машини 4х4 держіспити пройшли, після чого обидві відправили на експлуатацію на підприємства громадського харчування. На жаль, жоден екземпляр прототипів сімейств 970 і 971 до наших днів не зберегся.

ТАКОЖ ЦІКАВО: Що спільного у ЛуАЗ і Hummer