Розхід моторної оливи – дуже поширена проблема для багатьох двигунів з великим пробігом. Розповімо, що з цим робити та як зменшити її витрати.
Втрата моторної оливи можлива лише у трьох випадках. Воно може витікати з двигуна назовні, потрапляти у камеру згоряння чи систему охолодження. Якщо у першому випадку алгоритм дій з усунення несправності більш-менш зрозумілий, то для інших існує чимало варіантів.
Читайте також: Що трапиться, якщо не поміняти оливу у двигуні
Завод-виробник автомобіля завжди вказує, яку саме оливу потрібно заливати в конкретний двигун. Тут важлива не лише його в’язкість, але й допуски. Відступати від рекомендацій виробника не варто, оскільки це може призвести не лише до підвищеної витрати оливи, але й суттєвого зменшення ресурсу двигуна.
Також важливо бути впевненим у якості оливи, оскільки на ринку часто трапляються підробки. Купувати моторну оливу бажано у офіційних представників або у перевірених продавців, які можуть підтвердити справжність та якість продукту відповідними сертифікатами.
Зношування циліндро-поршневої групи призводить до збільшення щілин (зазорів). Тому через поршневі кільця олива потрапляє у камеру згорання та згорає там разом з пальним. Це характерно для моторів з великим пробігом. Інші ознаки зношеного двигуна – зазвичай він втрачає потужність, витрачає більше пального та димить.
“Лікується” це лише капітальним ремонтом двигуна. А ця справа недешева і тривала за часом.
Найчастіше причиною залягання поршневих кілець є використання неякісної або непідходящої моторної оливи. Симптоми такі ж, як і при зносі циліндро-поршневої групи. Але ситуацію можна виправити значно меншими затратами, ніж при капітальному ремонті двигуна.
Існують як засоби для розкоксовки поршневих кілець, так і спеціальні способи очищення воднем. У першому випадку через свічний отвір у камеру згоряння заливають розчин, у другому просто підключають спеціальну установку та дають двигуну певний час попрацювати на холостому ходу.
Читайте також: Коли міняти моторну оливу - згідно пробігу чи мотогодин
Тиск у картері двигуна повинен підтримуватись на розрахункових значеннях. Відповідає за це клапан вентиляції картера. Якщо він «залип» або мембрана у ньому зіпсувалась катрені гази у великій кількості потрапляють через впускний колектор у камеру згоряння. Зазвичай вихід з ладу клапану вентиляції картера супроводжується нестабільною роботою двигуна на холостих обертах.
Якщо клапан вентиляції картера вийшов з ладу, його бажано замінити. Проте у деяких випадках допомагає його демонтаж та промивка.
Також підвищена витрата масла може бути через знос пари тертя “клапан + напрямна клапана”. З часом люфт самого клапана в посадковому місці збільшується, і клапан починає розбивати сальникове ущільнення (маслосзйомний ковпачок, який збирає надлишки оливи). Як наслідок, олива потрапляє в камеру згоряння.
Заміна сальників клапанів не завжди призводить до бажаного результату
У більшості випадків заміна сальників клапанів не допомагає, або допомагає на дуже короткий період, адже нові сальники також швидко псуються через надто великий проміжок між клапаном та направляючою.
Зношення валу та підшипників турбіни призводить до потрапляння оливи у впускний тракт. При такій несправності олива накопичується в патрубках, які йдуть від турбіни та в інтеркулері.
Для усунення цієї несправності зазвичай реставрують турбіну, оскільки нова коштує зовсім не дешево.
Нормальною витратою можна вважати споживання менше літру оливи на 10 000 кілометрів пробігу. Що стосується сильно зношених двигунів, то витрата мастильного матеріалу може сягати п'яти літрів на 10 000 км. Такі мотори працюють буквально на межі ремонту.