Звичайно, краще за професіоналів СТО ніхто ваші вм'ятини і точкові осередки корозії не усуне. Але часто дрібні роботи по кузову цілком можна виконати своїми руками – особливо, якщо вам важливий результат по суті, а не зовнішній ефект.
Коли сімейний бюджет не дозволяє звернутися на СТО, а пошкодження на автомобілі потрібно виправити, треба набратися сміливості і братися за справу – не боги, як відомо, горщики обпалюють.
Перші осередки корозії, які піднімають фарбу на кузовних деталях – справжній головний біль для власників старих автомобілів.
Під дрібним кузовним ремонтом, будемо мати на увазі усунення локальних вогнищ корозії, які підняли фарбу.
Читайте також: Що робити, аби вберегти кузов від корозії
Головне, що ви зможете зробити своїми руками у випадку таких неприємностей – зупинити корозію. І дуже може бути, що вам не вдасться потім пофарбувати пошкоджене місце так само ідеально, як би це зробив би професійний маляр. Але при великому старанні і певній частці везіння ваші огріхи можуть бути непомітні з п'яти метрів. А цього буває достатньо.
Якщо ви боретеся з корозією, яка розпускає руді сліди по поверхні кузова, ваша головна задача – дістатися до ураженого металу і вичистити з нього всі осередки іржі. А потім вже потрібно наносити покриття, яке не дозволить з'явитися корозії знову і поверне кузову його привабливість.
1. Гострим інструментом (на зразок медичного скальпеля) розкрийте кожен осередок іржі і визначте його справжні розміри.
Найнеприємніше, коли після зачистки іржі відкриваються наскрізні отвори в металі. “По доброму” для їх ліквідаціі потрібні зварювальні роботи.
2. Вичистіть всю іржу до найменшої частинки. Це один з найбільш трудомістких етапів вашої роботи. Використовуйте спеціальні щітки-насадки для дриля, наждакові кола або наждачну шкірку (№80 – 120) у чистому вигляді. Не бійтеся особливо подряпати глянець прилеглого до іржі лакофарбового покриття (ЛФП), оскільки поверхня, яку вам доведеться фарбувати, все одно по площі буде як мінімум в 2 – 3 рази більше власне осередка корозії.
3. Очищений метал обробіть перетворювачем іржі, дочекайтеся його висихання. Всю оброблену поверхню знежирте, потім заґрунтуйте – і на цьому етапі можна намагатися ґрунтувати тільки метал.
Читайте також: Весна і кузов: які наслідки зими усунути в першу чергу
4. Після висихання ґрунту “зашкурте” пошкоджене місце (шкурка № 150-240) для кращої адгезії і наносіть шпаклівку, вирівнюючи створений вами кратер з поверхнею заводського ЛФП. Майте на увазі, що більшість шпаклівок мають властивість “сідати”, тобто зменшуватися в обсязі при висиханні.
Після зачистки іржі і шпаклівки поверхню потрібно відшліфувати шкіркою. Насправді це нескладно, хоча вимагає деяких навичок.
5. Шкіркою (№150 – 320), використовуючи воду і брусок, відшліфуйте зашпакльоване місце. Це один з найбільш важливих моментів: поверхня, яка вийшла в результаті, повинна бути ідеально гладкою. Перший шар грунтовки, нанесеної на зону ремонту після шпаклювання, швидше за все буде невдалим – ви побачите місця, обробку яких потрібно повторити.
6. Коли претензій до якості обробки не залишиться, після знежирення покрийте місце ремонту фінішним шаром грунту, який після висихання потрібно відшліфувати тонкою шкіркою (№800) разом з навколишньою зоною старої фарби – заматувати.
Важлива заповідь маляра-ремонтника – не фарбувати те, що не потрібно. Оскільки фарба розноситься в різні боки найменшим порухом повітря, потрібно ретельно захищати сусідні зони кузова.
7. Заматовану зону "задувайте" фарбою, намагаючись створювати плавний перехід на чисту, незайману шкіркою поверхню. Фарба наноситься в три шари, головне тут – не передозувати і не допустити патьоків. Важливий фактор – час витримки між шарами, визначайте його згідно з рекомендаціями виробника фарбувальних матеріалів. Купуючи аерозольні балончики з фарбою, лаком і грунтом, вибирайте товар одного виробника.
8. Витримавши потрібну паузу, наносьте поверх фарби лак, також в кілька шарів і також остерігаючись утворення патьоків. Найвідповідальніше місце – смуга переходу зони ремонту до старого ЛФП, її намагайтеся робити "розмазаною".
Читайте також: Запахи в автомобілі: що означають і як реагувати на на аромати в салоні
9. Місце переходу – найскладніший фрагмент часткового підфарбовування кузова, і саме тут проявляється майстерність маляра. Якщо є бажання, перехід можна обробити спеціальним препаратом.
Після нанесення шару лаку відремонтованому місцю потрібне полірування. Правильно проведене, воно замаскує місце ремонту.
10. Після висихання лаку у місці ремонту зробіть полірування. Для нього потрібні паста, спеціальний диск і як мінімум дриль з регулюванням обертів. Найбільш правильне полірування може в значній мірі замаскувати огріхи переходу. Але в принципі з ним теж можна впоратися самостійно, головне – не перестаратися і не стерти всі шари ЛФП, накладені вашими руками.
Якщо все робилося правильно, після полірування ремонт може виявити тільки кваліфікований професіонал. Але невідповідний колір фарби не приховати нічим.
На завершення відзначимо, що у всіх подробицях технологія дрібного ремонту кузова своїми руками показана в численних роликах в інтернеті. Часто розумні рекомендації можна також отримати в магазині, де продаються матеріали для ремонту. Одним словом, підготуйтеся інформаційно – і пробуйте!
Якщо ви обмежені в коштах, але маєте вільний час, варто спробувати підмарафетити машину своїми силами. Так, результат може виявитися неідеальним, але напевно при побіжному погляді автомобіль буде сприйматися краще, ніж до ремонту. А головне, ви зупините згубний процес корозії.
Читайте також: “Запорожець” з кузовом купе: саморобки в серії