Електромобілі та енергосистема України: чи є загроза блекауту

12:30, 3 листопада, понеділок

Попри побоювання, що електрокари нібито перевантажать мережу, реальні цифри говорять про інше. Весь український парк електромобілів споживає менше двох відсотків від побутового споживання країни.

Українську енергосистему дійсно проєктували десятиліття тому — коли основними споживачами були лампочки, телевізор і холодильник. Але навіть з урахуванням нинішнього зростання кількості електрокарів, навантаження на мережу залишається мінімальним. За даними Інституту досліджень авторинку, реальний попит українського парку електромобілів на енергію становить близько 524 ГВт·год на рік, тобто лише 0,6% від загального споживання електроенергії в країні.

До речі скасування пільг на електромобілі з 2026 року може вдарити по енергетичній безпеці України

Коли та як заряджаються електромобілі?

Електромобілі не споживають енергію рівномірно — все залежить від способу заряджання. За даними IEA, gridX та Mobility Portal, 70–85% усіх зарядних сесій у Європі припадає на домашнє або офісне «повільне» заряджання з потужністю 2–3 кВт (іноді до 7–9 кВт).

В Україні ситуація схожа: 80–90% зарядок відбувається вдома, переважно вночі, коли діє знижений тариф. Тобто більшість електромобілів заряджаються саме у години мінімального навантаження на систему — тоді, коли енергетики навіть знижують потужність через надлишок генерації.

Швидкісні зарядки (50–250 кВт) забезпечують лише невелику частку денних сесій. Кожна така станція підключена через автоматику, яка не дозволяє перевантажувати лінії чи підстанції.

Скільки це у відсотках

Навіть якщо кількість електрокарів в Україні подвоїться чи потроїться — до 600 тисяч авто, загальне споживання виросте лише до 1,8–1,9% від усього обсягу електроенергії. Тобто — усе ще не критично. Українська генерація працює за принципом балансування: якщо попит зростає, відповідно збільшується і виробництво.

Прогноз до 2030 року

За нинішніх темпів приросту (+50 тис. авто щороку) до 2030 року в Україні може бути 450–500 тисяч електромобілів.
Їхня потреба в енергії складе приблизно 1,35 ТВт·год на рік — близько 1,3% від генерації рівня 2023 року.

Основний виклик на перспективу — не виробництво електроенергії, а локальна інфраструктура: здатність міських підстанцій і будинкових мереж витримувати масову установку зарядних пристроїв. Це вже частково враховується у нових будівельних нормах і міських енергопланах.

Також цікаво Як перехід на EV змінює Україну

Думка експерта

«На сьогодні електромобілі не становлять загрози для енергетичної системи України, а їхній розвиток передбачений стратегічними документами — Національним планом з ВДЕ та Планом з енергетики й клімату, з метою декарбонізації транспорту. Водночас важливо заряджати авто вночі або у сонячні дні вдень, коли є надлишок енергії, та уникати пікових годин зранку (8:00–11:00) і ввечері (17:00–23:00)», — говорить Оксана Зуєва, старша експертка з відкритих даних DiXi Group.

Показник Значення Джерело / Примітка
Середнє споживання електромобіля влітку 16,8 кВт·год / 100 км Інститут досліджень авторинку
Середнє споживання взимку 21,8 кВт·год / 100 км Інститут досліджень авторинку
Середньомісячне споживання (літо) 34,7 ГВт·год Розрахунок на основі реєстрацій
Середньомісячне споживання (зима) 45,0 ГВт·год
Річне споживання всього парку електромобілів ≈524 ГВт·год ≈0,6% від загального споживання країни
Частка нічних домашніх зарядок 80–90% IEA, gridX, Mobility Portal
Середня потужність «повільного» заряджання 2–3 кВт (до 7–9 кВт)
Частка швидких зарядок (50–250 кВт) <20%
Прогноз кількості електромобілів до 2030 року 450–500 тис. При +50 тис. авто щороку
Орієнтовна потреба в енергії 2030 року ≈1,35 ТВт·год / рік ≈1,3% від генерації 2023 року

Висновки

  • Наявний парк електромобілів споживає менше 1% від енергосистеми країни.
  • Більшість заряджається вночі — коли попит мінімальний.
  • Навіть різке зростання кількості електрокарів не створить ризику блекаутів.
  • Справжній виклик — розвиток інфраструктури заряджання та модернізація міських мереж.

Отже, електромобілі — не загроза, а частина рішення: вони допомагають збалансовувати споживання, стимулюють розвиток «зеленої» генерації й зменшують залежність від палива.