Новий голова митниці Максим Нефьодов розповів про недоліки української системи оподаткування, через які виникло таке явище як "євробляхи", та про свій системний підхід до вирішення питання доступних вживаних авто.
Максим Нефьодов відомий створенням електронної системи держзакупівель ProZorro, яка дозволила зменшити корупцію при державних закупівлях. Його призначення на посаду голови митниці дає надію на відносно прозоре майбутнє цієї структури. Одна з багатьох задач, яку має вирішити пан Нефьодов – прозоре та зрозуміле розмитнення вживаних автомобілів. Про своє бачення вирішення цієї проблеми він розповів в інтерв’ю сайту thepage. Публікуємо його фрагмент:
Читайте також: Верховний Суд України дозволив проїзд на жовте світло світлофору
– Якщо казати відверто, це просто дірка, яка знаходиться між нашим і європейським законодавством. У нас така система оподаткування: ми оподатковуємо не володіння машиною, а машину. По-перше, машину легко оподаткувати. По-друге, якщо, наприклад, збільшити акциз на бензин, як у Європі, то це вдарить по вартості хліба й молока. Машини у нас асоціюється з багатством. Багатих типу не шкода, давайте з них візьмемо по повній.
В Європі дуже часто ситуація зворотна. Машини можуть бути дешевші, особливо старі, але володіння ними набагато дорожче. Чому німець продає цю машину дешево? Не тому, що він такий дурень або цінує її менше, ніж цінує українець. А тому що у німця дуже дороге паркування, плата за утилізацію, екологічні збори. Тому для німця продати якийсь 20-річний Golf вигідніше, ніж заплатити за те, щоб його знищили. У нас користування машиною дешевше суттєво. Тому і виникає цей ціновий диспаритет. Крім цього, є питання екології. Коли ми підписували угоду про асоціацію, були заборонені всі машини нижче, ніж євро-5. Головна проблема старих машин в екології і в сертифікації. Ми розберемось і наведемо там порядок.
Я за дешеві машини, просто прошу депутатів до цього підійти, розуміючи, що далі буде у ланцюжку.
– Я за те, аби дозволяти дешеві машини. І взагалі за зниження податків і мит наскільки це можливо, аби бюджет залишався збалансованим. Тоді витрати треба теж знижувати. Але треба розуміти, що якщо ми це дозволяємо, то маємо ще додатково подумати над речами, які роблять всі великі міста світу, аби обмежити кількість машин в центрі. Наприклад, різко збільшити вартість за паркування в історичних центрах, або, як в Китаї, дозволяти проїзд по парних днях машинам з парними номерами, по непарних з непарними. Це певна зміна регуляції. У нас ніколи не люблять ставитись до регуляторної політики, як до якогось аналізу наслідків. Я за дешеві машини, просто прошу депутатів до цього підійти, розуміючи, що далі буде у ланцюжку. Все необхідне з нашого боку – індикативи, документи, прозорість і зручність всього процесу – ми точно забезпечимо.
– Євроблях не має бути. Тут я категоричний: точно не має бути машин на іноземній реєстрації, які їздять в Україні роками. Але має бути можливість поставити таке авто на українську реєстрацію за нормальною ціною, в залежності від машини. І щоб це не суперечило угоді про асоціацію. У нас є обов’язки стосовно екології. А так я за те, щоб українці купували дешеві автомобілі, телефони та одяг. Я не бачу в цій торгівлі та полегшенні бізнес-активності ніякого негативу.
Читайте також: В українських автошколах виявили суттєвий недолік
Звичайно, будь-яке правило можна довести до абсурду. Наприклад, не можна ввозити старі 20-річні комерційні автомобілі. Я знаю реальні приклади, коли ввозять раму автобуса, який пройшов 200 тисяч кілометрів, наварюють новий корпус і реєструють його як нову машину. Це жах: беруть ржаву колимагу і все одно держава має дозволити на ній їздити. Коли євробляхери проводили свої івенти, інколи було цікаво. У водія є гроші на старий Porsche і на його обслуговування, а він протестує і каже, що якби 200 доларів, то я б заплатив. Ти на бензин витрачаєш на тиждень більше. Я цього не розумію.