Всі хочуть мати машину якомога новішу, оскільки стара менш надійна. Але є пара-трійка систем, підтримання яких в нормі підвищує безвідмовність навіть ненового автомобіля. Отже, навіщо потрібно перевіряти систему охолодження?
Система охолодження в сучасному автомобілі – одна з найбільш уразливих і потенційно заморочливих. Аж надто багато в ній компонентів, занадто багато функцій на неї “повішано” і занадто багато від неї залежить. Досить сказати, що при її несправності автомобіль може просто втратити здатність рухатися – і це ще в кращому випадку: за деяких умов недовго і на капремонт силового агрегату влетіти. Так що вдумливого автовласника навряд чи варто переконувати, навіщо потрібно перевіряти систему охолодження. А ось як це робити – про це варто поговорити.
Читайте також: Як вибрати антифриз для авто: 5 міфів про ТОСОЛ
Уважний огляд всіх компонентів системи охолодження – не найпростіший метод діагностики, оскільки багато з них важкодоступні для огляду. І тим не менше, варто зробити це, оскільки такий контроль виявляє не тільки явні проблеми, але і дозволяє спрогнозувати багато неприємностей. Секрет полягає насамперед у тому, що охолоджуюча рідина в силу своєї високої плинності проникає через дрібні нещільності (тріщини в пластику і металі, мікропори в гумі) і позначає ці місця характерними слідами “потіння”. При тому що помітного падіння рівня антифризу може до певної міри і не бути, і власник перебуває у впевненості щодо надійності свого двигуна.
Сліди витоку охолоджувальної рідини не завжди виглядають так явно, але їх пошук повинен стати першим кроком превентивної діагностики системи охолодження.
Причому при такій діагностиці розглядати варто не тільки місця з'єднань шлангів, а й на перший погляд “монолітні” поверхні – корпуси бачків, радіатора, шланги, блок двигуна. Оскільки підтікаючий антифриз може поширюватися досить далеко по поверхнях прилеглих деталей.
Якщо не стежити за герметичністю і прогавити нещільності, можна “доїздитись” не тільки до падіння рівня “тосола”, а й до заповітрення системи. Власне, підсумок в будь-якому випадку один – перегрів двигуна з подальшим виходом з ладу важливих деталей.
Суворий діагност може спрогнозувати майбутні несправності системи охолодження і за зовнішнім виглядом деталей, навіть якщо вони ще не пітніють антифризом. Так, якщо хомути занадто глибоко вп'ялися в гумові шланги, то в цих місцях можна очікувати течі, оскільки часто-густо метал хомута через надто сильне затягування або старіння гуми може прорізати шланг. В такому місці може з часом утворитися як витік, так і підсмоктування повітря в систему.
На старих автомобілях товсті шланги можуть приймати опуклий, бочкоподібний вигляд. Часто це говорить про їхнє розшарування і можливе перекриття каналу внутрішніми шарами шлангу. В результаті – загальний або місцевий перегрів двигуна.
Читайте також: Що станеться, якщо не поміняти глушник вчасно
Тріщини шлангів часто ховаються під хомутами, тому так важливий їх своєчасний і ретельний огляд
Пластикові штуцери і фланці, що зустрічаються в системі охолодження деяких автомобілів, з роками починають розтріскуватися і пропускати антифриз. Досвідчений механік бачить назріваючу проблему заздалегідь, оцінюючи стан пластика за його зовнішнім виглядом – кольору, фактурою. Якщо таку деталь вчасно не замінити, вона може просто зруйнуватися під час руху, так що двигун втратить весь антифриз і машина не зможе рухатися. Рідко, але також зустрічається розтріскування зовнішнього шару гумових шлангів, це також привід для заміни деталі.
Охолоджуюча рідина в розширювальному бачку не повинна бути спіненою, з жирними плямами на поверхні. Якщо такі симптоми мають місце, це може свідчити про порушення прокладки головки блоку циліндрів. Про те ж саме просигналізує спінене моторне масло в картері двигуна – причому часто присутній тільки один з цих симптомів.
Одна з причин спінювання антифризу – потрапляння в сорочку охолодження масла з системи змащування. Ймовірний "провокатор" ситуації – прокладка ГБЦ
На автомобілях з термометром охолоджуючої рідини на панелі приладів (сьогодні це далеко не обов'язковий індикатор) корисно стежити за динамікою температури двигуна. Мотор зі справною системою охолодження повинен прогріватися після запуску рівномірно, без повернення стрілки в сторону охолодження і повторного набору температури. Також не нормально, якщо двигун досягає робочої температури тільки після тривалої роботи у важкому режимі, і потім при роботі знову “стигне”.
Читайте також: Що трапиться, якщо не поміняти масло в двигуні
Справний силовий агрегат повинен після старту набрати робочу температуру і підтримувати її за будь-яких умов. Виняток – зовсім вже екстремальні ситуації на зразок тривалого буксування в снігу або бруду, повільний рух в горах на низьких передачах. В таких режимах надмірний нагрів двигуна можна вважати більш-менш природним.
Температура в справній системі охолодження не повинна істотно коливатися в під час поїздки в штатних режимах
Позаштатні коливання температури при нормальній їзді свідчать про несправності термостата (термостатів) і помпи, заповітрення системи, засмічення радіатора.
Побічно характеризує стан системи охолодження робота обігрівача салону: пічка після прогріву повинна подавати в салон гаряче повітря і (при незмінному положенні регуляторів і тієї ж погоді за бортом) не ставати холоднішеою. Якщо мимовільне зниження температури має місце, причини швидше за все аналогічні вищенаведеним.
При будь-якому відвідуванні СТО просіть автомеханіка оглянути компоненти системи охолодження. Більшість її несправностей пов'язані з втратою герметичності, а значить – з втратою можливості самостійного руху на машині. І не забувайте, що охолоджуюча рідина теж є розхідником і підлягає періодичній заміні (зазвичай через 3 – 5 років), навіть якщо вона служить без втрат. Також пам'ятайте, що в дешевому антифризі мало речовин, які захищають метал двигуна від корозії, яка стає однією з причин серйозних неприємностей.
Читайте також: Вони не знали слова ТОСОЛ: як іздили взимку наші діди