Підвіска автомобіля – та частина авто, на ремонті якої водії часто-густо економлять. Адже при проблемах ходової машина хоч і некомфортно, але їде. “Авто 24” нагадує, що часом це може бути небезпечно, і дає читачам інструкцію з первинної діагностики ходової своїми силами. Також тут ми вкажемо, наскільки тривалою може бути заміна тієї чи іншої деталі.
Коли водій відчув певні негаразди з ходовою частиною, він може звернутися на СТО для професійної діагностики. Але на шляху до цього може трапитися кілька перешкод: за це треба платити, у майстерні може бути черга, та й деякі сервісмени можуть виявити зайві проблеми, щоб підзаробити на ремонті. Між тим, багатьом власникам потрібно знати про проблему і обсяг ремонтних робіт завчасно, щоб підготуватися фінансово та узгодити час ремонту з графіком експлуатації машини.
Складність підвіски залежить від класу автомобіля, але і на компактних моделях може опинитися непроста в ремонті багатоважільна конструкція.
Щодо строків ремонту зазначимо, що тут багато залежить від віку машини та того, наскільки ви готові витрачати гроші. Адже багато які витратні деталі у підвісці виробник авто рекомендує заміняти разом з усім вузлом – це буде швидше. З іншого боку, демонтаж "нерозбірних" з'єднань для заміни зношеного дріб'язку окремо, хоч і вимагає часу та зусиль механіків, обходиться дешевше.
Читайте також: Як перевірити ходову частину при покупці машини
“Дрібний” та “масивний” гуркіт, що прослуховується найчастіше при ході відповідного колеса вгору-вниз на нерівностях. При гойданні кермом вліво-вправо, як правило, не відчувається. Другий етап перевірки здійснюється на вивішеному на домкраті колесі. Колесо треба узяти однією рукою строго вгорі, другою – строго внизу – і погойдати його в вертикальній площині, тиснучи одну руку від себе, іншу до себе, і навпаки. Допускається люфт з амплітудою не більше 1,0 – 1,5 мм. Якщо більше, то одне з двох: або зносилася “шарова” (чи дві), або підшипник маточини. Виключити ймовірність підшипника можна, попросивши помічника під час вашого тесту натиснути на гальма. Крім того, зношений підшипник не стукає, а гуде.
Кульову опору на заводі кріплять заклепками, тому перша заміна “шарової” обходиться дешевше. Потім використовують болтове кріплення.
Заміна кульової опори для більшості моделей – робота за вартістю на рівні середнього цінника по підвісці. А ось заміна підшипника маточини у більшості випадків – просто найдорожчий випадок з усіх ремонтів підвіски, оскільки слюсареві доведеться знімати кілька деталей передка.
Ця гумо-металева втулка видає не завжди системні, часто окремі, немов випадкові удари, нерідко масивні, з відлунням на кузов. В машин із незалежною підвіскою паралельно зі стуками може з’явитися непевність у керуванні. Виявити цю проблему без огляду з ями непросто. Проте, на деяких моделях діагностувати сайлентблок можна погойдуванням колеса у вертикальній площині при вивішуванні його на домкраті. Візуально зношений (порваний) сайлентблок видає себе неспівпадінням осі важеля з центром його втулки.
Автовиробник випускає важелі з сайлентблоками, які вважаються незнімними. Але на т. зв. незалежних СТО вміють замінювати ці деталі, і у продажу вони є.
Майте на увазі, що у більшості машин є один-два сайлентблок біля кожного колеса, але у авто (навіть невеликих) з багатоважільною підвіскою їх буває до 8 штук на одну сторону. На нинішніх моделях ця втулка офіційно підлягає заміні лише з самим важелем, але на неофіційних СТО їх можуть замінювати окремо. На дешевих моделях зі схемою підвіски McPherson заміна сайлентблоків відносно недорога.
“Стійку” чути при великих ходах колеса, звук часто немов віддалений, але добре відчутний. Амортизатор, з якого вибігла велика кількість робочої рідини, може призводити до розгойдування відповідної частини машини – передка або корми. Без спеціального стенда це важко помітити, але є ще один спосіб. Якщо добре розгойдати кузов вручну і різко відпустити його, він має за інерцією зробити не більше одного ходу зверху вниз. Якщо більше – стійка зношена (але це не гарантує однозначно, що стукає саме вона). Ще одна ознака більша надійна: несправна стійка майже обов’язково має патьоки робочої рідини.
У більшості моделей амортизатор підвіски McPherson зроблений як змінний вкладиш. В машин, де стійка з заводу нерозбірна, їх доводиться “тюнінгувати”.
Читайте також: Готуємо автомобіль до їзди по ямах: як їздити поганими дорогами
Заміна амортизаційної стійки – процедура зазвичай непроста і недешева. Ціна складається з цілого комплексу робіт і вартості самого вузла. У більшості автомобілів амортизаційна стійка розбірна і амортизатор замінюється у вигляді вкладиша. Але є моделі, де стійка нерозбірна і її треба або замінювати цілком, або переробляти, приварюючи різьбову частину для можливості заміни вкладиша.
Коли ці деталі стерті, підвіска видає дрібні звуки на нерівностях та (або) окремі стуки в поворотах при кренах кузова. Діагностувати цю проблему простіше всього з оглядової ями, з силою смикаючи за сам стабілізатор. Стійки виходять з ладу частіше, але й і замінювати їх простіше. Стійки кулькового типу замінюють у зборі, в конструкції з гумовими шайбами замінюються, власне, лише шайби. В цілому заміна стійок вважається недорогою процедурою. Складніше (і дорожче) із заміною втулок стабілізатора, які часто ховаються в глибині підкапотного простору.
Стійки стабілізаторів в наш час фактично вважаються витратним матеріалом. Але один з типів стійок можна ремонтувати (друге фото).
Шарніри кермового управління (найчастіше їх чотири) внаслідок зносу дрібно гримлять на нерівностях і так само дрібно стукотять при гойданні керма з боку в бік. Додаткова діагностика – гойдання почергово кожного переднього колеса, зі спробою повернути його наліво-направо. Люфт не має перевищувати кількох міліметрів (за рахунок еластичності вкладишів шарнірів), якщо більше – треба шукати, який з шарнірів потребує заміни. Крайні наконечники замінюються елементарно просто, шарніри біля рейки – трохи важче, хоча у деяких моделей дістатися до них механіку буває непросто.
Наконечники тяг кермового управління важливо заміняти, не відкладаючи на потім. Це недорога операція, але шарніри біля рейки замінити складніше.
У деяких автомобілів, в тому числі і бюджетних, в конструкції використовується підрамник, до якого кріпляться основні деталі підвіски. Він кріпиться до кузова через кілька сайлентблоків. Об’ємні звуки з віддачею на кузов, які видають ці гумо-металеві втулки, з’являються більш хаотично у порівнянні з іншими випадками. Для заміни зазначених деталей доводиться розбирати майже всю підвіску, тому це недешево – хоча тут, як і в інших випадках, багато залежить від моделі автомобіля.
Якщо у вас немає великого досвіду експлуатації старої машини, не покладайтеся у діагностиці лише на себе. Зробивши першу первинну фільтрацію можливих причин негараздів ходової, зверніться до досвідченого водія. Розкажіть йому про всі ваші розвідки на оглядовій ямі і відчуття під час руху, щоб він підтвердив чи спростував ваш діагноз. Завдяки зібраній вами інформації консультант не витратить на діагностику багато часу.
Читайте також: Що таке сайлентблоки в підвісці автомобіля та нащо їх міняти