На українських дорогах деталі підвіски живуть не довго. У вітчизняних умовах сайлентблоки можна віднести до витратних матеріалів, які відносно часто потребують заміни.
Сайлентблок – це гумово-металічний шарнір, який має зовнішню та внутрішню металеві втулки, простір між якими заповнений гумою. Насправді ж сайлентблоками називають деталі, які не завжди підпадають під таку класифікацію. Тож спробуємо розібратись, які бувають сайлентблоки.
Читайте також: Apple запатентувала унікальну підвіску для автомобілів
Класичні
Класичний сайлентблок дійсно складається з двох металевих втулок та гуми. Проте існують варіанти без зовнішньої або без внутрішньої обійми, які безпосередньо контактують гумовою частиною з важелями підвіски. Також сайлентблок може складатися з двох частин, які з’єднуються між собою одним болтом або шпилькою. Робиться це у тому числі для легкості монтажу. Існують також маслонаповнені (або гідравлічні) сайлентблоки – у них в гумовій частині є капсула з рідиною. Такі зазвичай застосовують для підвищення комфорту і збереження керованості автомобіля.
Гідравлічний (маслонаповнений) сайлентблок на перший погляд не завжди легко відрізнити від звичайного
Тюнінг
Зазвичай тюнінг підвіски включає в себе встановлення поліуретанових сайлентблоків. Замість гуми в них використовується поліуретан. Він може бути як жорсткішим за заводські гумові вироби, так і м’якішим – на замовлення можуть виготовити сайлентблок будь-якої твердості. Але, як правило, поліуретанові сайлентблоки роблять жорсткими, тоді вони служать довше і позитивно впливають на керованість авто, жертвуючи комфортом.
Поліуретанові сайлентблоки зазвичай роблять з додаванням яскравих барвників. Вони можуть бути будь-якого кольору
Плаваючі
Плаваючими сайлентблоками називають шарніри, всередні яких є кульове з’єднання. По суті, це гібрид сайлентблоку та кульової опори. Головні преваги таких сайлентблоків – великий хід на скручування та постійна відстань між зовнішньою та внутрішньою обіймами. Їх, як правило, використовують у автомобілях, де дуже важлива точна керованість та у позашляховиках з великим ходом підвіски (де еластичності класичних сайлентблоків недостатньо).
Всередині плаваючого сайлентблоку замість гуми кульовий шарнір
Ресурс та заміна
Довговічність сайлентблоків залежить від величезної кількості факторів. Перш за все це якість самих сайлентблоків, якість доріг, якими експлуатується автомобіль, справність інших елементів підвіски, манера керування, температура навколишнього середовища, правильність встановлення та інші фактори.
Навіть якісним сайлентблокам можна добряче вкоротити віку, якщо їх неправильно встановити або при сильному морозі “спіймавши” кілька великих ям. Зношені амортизатори також сильно прискорюють вихід з ладу сайлентблоків. Також не найкращим чином впливає ресурс сайлентблоків звичка різко стартувати зі світлофора та шосили бити по педалі гальм.
Зазвичай, при руйнуванні сайлентблоків підвіска починає видавати сторонні звуки, погіршується керованість, автомобіль може тягнути в один бік при прискоренні, а в інший – при гальмуванні. При експлуатації авто з пошкодженими сайлентблоками часто спостерігається сильний знос ґуми по внутрішній або зовнішній частині протектора.
На простих бюджетних автомобілях сайлентблоки належної якості служать достатньо довго
На переважній більшості бюджетних авто з переднім приводом та классичним MacPherson у передній підвісці сайлентблоки служать близько 40-50 тис км. Це при нормальній експлуатації українськими дорогами. У обережних водіїв ресурс може сягати навіть 100 тис км. У задній підвісці (балці) бюджетних авто ресурс сайлентблоків зазвичай перевалює за 100 – 150 тис км.
Інша справа – багатоважільні підвіски преміальних автомобілів. Тут ресурс сайлентблоків може бути значно меншим, а міняють їх, як правило, разом з важелями підвіски. Коштує це значно дорожче, але за гарну керованість та комфорт не гріх і заплатити.
Для прикладу – в Audi A6 (С5) передня підвіска складається з восьми важелів, кожен з яких має один або декілька сайлентблоків
Міняти самостійно чи їхати на СТО?
Аби самостійно поміняти сайлентблоки, потрібно мати певний досвід аналогічних робіт та відповідний інструмент. Зазвичай для заміни сайлентблоків, окрім стандартного набору інструментів, потрібен прес. У найбільш запущених випадках може знадобитись болгарка, зварювальний апарат та навіть кисневий різак. Звісно, сайлентблоки можна замінити молотком або кувалдою, але це не завжди добре закінчується. Саме тому найкращим варіантом буде звернутись до професіоналів.