Водії, які внаслідок ДТП або корозії змушені частково фарбувати машину, часто бувають здивовані: перш за все їх відправляють "підбирати фарбу". І ще більше дивуються, коли з’ясовується, що маляр "не вгадав".
Насправді підібрати колір для підфарбовування автомобіля не менш складно, ніж забезпечити довговічність покриття і його естетично привабливу фактуру. Тому і утворилася окрема професія в автосервісі – підбирач фарби.
Комп`ютерний підбір фарби – красива назва, насправді все залежить від кваліфікації людини, а комп’ютер – лише інструмент в її руках
Взагалі виробники лакофарбових матеріалів для автосервісу створили системи кодів для підбору кольорів. Згідно них кожен колір фарби має свій код, і щоб повторити цей колір в умовах майстерні, треба змішати чітко визначену кількість основи і пігментів.
НАГАДАЄМО, куди звертатися, якщо подряпав машину: до маляра чи до полірувальника
Але як розповідають працівники “малярок” в автосервісі, система безпомилково “вгадує” не частіше ніж у кожному п’ятому випадку. Тобто отриманий за стандартною формулою результат найчастіше доводиться коригувати, аби отримати ідентичний зразку відтінок.
Навіть якщо відомий заводський номер кольору, стандартний рецепт його приготування майстер дуже часто змушений корегувати
Для початку підбирачу потрібен зразок фарби на деталі кузова, і зазвичай для цього беруть лючок горловини бензобаку. Важливо знати походження авто, адже в Європі та в Азії різні системи підбору кольорів. Потрібне і певне обладнання: невеличка камера з освітленням, що імітує природнє вуличне освітлення, причому під різними кутами, спектрофотометр, комп’ютер із програмою, що допомагає розраховувати дозування компонентів.
НАГАДАЄМО, які “битки” з США не варто брати через дорогий ремонт кузова: список моделей
Визначивши код фарби у своїй системі кольоропідбору, колорист за готовою формулою створює первинний варіант фарби. Для більш точного підбору він наносить отриманий зразок на тестову поверхню і порівнює отриманий результат із деталлю машини (тим самим лючком бензобаку). Важливо порівняти зразки при різних кутах падіння світла. Розібравшись із ступенем відхилення відтінку від оригіналу, майстер коригує первинний склад фарби, додаючи потрібний пігмент. Потім знову робить тестові фарбування, і знову порівнює зразок з лючком бензобаку. І так доти, поки не буде отримано бажаний збіг кольорів.
Той, хто ремонтував двері, “не влучив у колір”. Хоча можливо робив усе за рецептом, підказаним системою підбору
Але попри все, дуже часто власник отримує після ремонту автомобіль із різнокольоровим кузовом. Чому таке трапляється?
Якщо вам треба підфарбувати автомобіль частково, шукайте майстерню, де все буде зроблено “під ключ” – і підбір фарби, і підготування поверхні, і власне фарбування. Тоді ви зможете спитати за результат в одному місці. І ще один секрет: не платіть грошей наперед, навіть частково. Тому що у деяких невідповідальних майстрів є такий прийом на випадок, якщо вони “не потрплять у кольор”: вони просто не повертають аванс, і після невеликого скандалу відправляють вас на всі чотири сторони. Мовляв, ми зробили роботу не зовсім якісно, але ви й заплатили лише частково. Між тим, вам доведеться знову платити іншому майстру за перефарбування, причому – повну ціну.
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: Як зробити дрібний ремонт кузова автомобіля своїми руками