Чи справді на "Москвичі" стоїть двигун від BMW

Прагнення певної частини громадян знайти у власному минулому приклади технічних запозичень та відвертого злодійства ми цього разу вирішили не досліджувати, а звернулися відразу до автомобільної історії.

Двигун УМЗ-412 створювали з розрахунком на ринок розвинених країн Європи, де мав успіх “Москвич” із слабким мотором моделі “408”

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ”Москвич Турист” – радянський купе-кабріолет

Отже, новий двигун для “Москвича-408” (1964 – 1976) та його версій з іншими кузовами почали проєктувати ще 1961 року. Власне, попередні двигуни моделей “407” та “408” більш-менш відповідали вимогам часу. Але “чотириста восьмий” добре продавався у Європі, де для успішної конкуренції незабаром міг знадобитися більш потужний силовий агрегат. Забігаючи наперед скажемо, що двигун УМЗ-412 (пізніше УЗАМ-412) цілком виконав своє завдання. До речі, саме у двигуні – різниця між двома “Москвичами” моделей “408” і “412”.

“412-й” двигун був передовим для свого часу: висока літрова потужність, мала маса, достатня економічність. Але його спортивна тягово-швидкісна характеристика подобалася не всім

Спроєктували новий мотор безпосередньо на московському автозаводі МЗМА (пізніше АЗЛК). Але виробництво його налагодили у м. Уфі, на заводі авіаційних двигунів – потужностей автозаводу бракувало для масового випуску цього агрегата. УМЗ-412 (1966 – 2001) мав 75 к.с. потужності на доволі високих обертах – 5800 об/хв, обертовий момент – 114 Нм. Це були одні з найкращих характеристик свого часу.

Двигун BMW М115 (1962 – 1988), який деякі вважають родичом 412-го, був уперше показаний на публіці 1962 року, коли конструктори МЗМА вже рік як займалися своїм проектом “412”. Цей агрегат став засновником легендарної моторної лінійки М10, двигунами з якої комплектували не менше десятка моделей баварської марки.

Виробляли новий 75-сильний двигун на заводі, де робили мотори для надсучасних винищувачів, тож якість була цілком задовільною

Тобто, баварський мотор справді – гідний виріб, але схожих із “Москвичом” рішень у нього не більше, ніж у інших двигунів того часу. Скажемо лише, що відрізняються більшість основних конструкційних параметрів (див таблицю): хід поршня, робочий об’єм, матеріал та тип піддону і блоку циліндрів (гільзи/тіло блоку), міжцентрова відстань циліндрів, форма поршнів, зовнішні розміри врешті-решт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що сталося із заводом “Москвич” та брендом, яким володіє Volkswagen

Ліворуч – двигун “Москвича-412”, праворуч – агрегат BMW M115 (M10). Спільних рис не багато, однакових деталей немає зовсім

Зовсім по-різному у “Москвича” і BMW розташовані прилади навісного обладнання та відповідно, його приводи – трамблер, маслонасос, маслофільтр, генератор… Збігається розташування бензонасосу, а ще – клапани по обидва боки напівсферичної камери згоряння. Але й це аж ніяк не баварський винахід, така схема з’явилася в Європі ще у довоєнний період.

Двигун УМЗ-412 під капотом “Москвича” та M10 під капотом BMW Е12

Єдине, що конкретно ріднить радянський та німецький мотори, це розташування у моторному відсіку під нахилом на правий бік – таке рішення не було поширеним у Європі тих часів, хоча за океаном зустрічалося ще у 1950-ті. Але цих обставин замало для того, аби вважати УМЗ-412 копією BMW M115.

Порівняння двигунів “Москвич-412” та BMW M115

Насамкінець може виникнути питання, чому ж такий прогресивний та високоефективний двигун у колах радянських автовласників не вважався найкращим та жаданим? Маємо зазначити, що доволі довго вважався, і відійшов цей мотор на другий план лише з масовим поширенням “Жигулів”. Чиї двигуни здавалися користувачам більш динамічними через особливості тягово-швидкісної характеристики. ВАЗи жваво брали з місця, а “Москвич” чудово тягнув “вгорі”, на високих обертах – до яких пересічні водії “чотириста дванадцятий” двигун зазвичай не докручували. Але фактично, згідно інструментальних замірів, “Москвич” залишався найшвидшим легковиком цілого Союзу аж до появи більш легкої ВАЗ-2103 з її 1,5-літровим 77-сильним мотором.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як “Москвич” хотіли зробити лондонським кебом. Невдала історія