Ідея спеціалізованого автомобіля для служби у таксі непокоїла радянських автовиробників не один десяток років. Одна з таких ідей навіть втілилась у ходовий макет.
У 1966 році дизайнери та інженери ВНИИТЭ – Всесоюзного науково-дослідного інституту технічної естетики створили свій проект автомобіля таксі. Масове виробництво і експлуатація такого мала сенс в умовах великої країни, у державних таксопарках якої працювали звичайні, не зовсім пристосовані для цього ГАЗ-21 “Волга” та “Москвичі” кількох моделей.
Одна з головних вимог до автомобіля таксі – зручна посадка в салон. У концепта ВНИИТЭ-ПТ з цим усе гаразд
Тоді ж в інституті побудували, як тоді казали, ходовий макет, а теперішньою мовою – концепт ВНИИТЭ-ПТ (Пасажирські таксі).
ТАКОЖ ЦІКАВО: Історія “Запорожця” – ЗАЗи, яких ми ніколи не побачимо
Конструкція концепту-таксі базувалася на поширених агрегатах автомобіля “Москвич-408”. А от концепцію “запозичили” у лондонського кеба FX4.
В рік своє появи (1966 р.) концептуального таксі ВНИИТЭ-ПТ лондонському кебу FX4 було вже майже десять років
Головна частина машини (чотиримісний пасажирський відсік), як і у лондонського прообразу, розташовано у центрі бази. Це дає кілька переваг: є змога максимально опустити підлогу, зробити саме окремий пасажирський салон, залишити в ньому місце для багажу, і нарешті, тут пасажирів менше укачує. Для них передбачено зручний тримісний диван, він займає всю ширину кузова та не обмежений з боків колісними арками. Позаду дивану – ніша для багажу, для доступу туди спинка зроблена відкидною. Навпроти нього – відкідне сидіння для четвертого пасажира. Колісна база зроблена коротше звичайного, що сприяє маневреності. Наприклад, лондонський кеб завдяки такій констрікції розвертався на 8,5 метрів.
Двигун розташовано ззаду, у задньому звисі, де він утворює компактний блок із трансмісією. Водій сидить попереду, ліворуч у передньому звисі, праворуч від нього – лічильник-таксометр, система охолодження двигуна, опалювач та кермовий механізм.
Потужності двигуна “Москвич-408” не вистачало (50 к.с.), але двигун від “Волги” не влізав
Проектуючи окремі простори для водія та пасажирів, автор проекту Юрій Долматовський мав на увазі створення окремого мікроклімату для водія узимку та більшу безпеку для нього у криміногенному розумінні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мінівен на базі “Запорожця”: цікавий проект
А щоб пасажири не втекли через свої двері, не розрахувавшись, передбачено електропривод цих дверей з керуванням з водійського місця – на самих дверях ручок немає. Такого ноу-хау в лондонському кебі не було – в Англії культура пасажирів була вищою.
На вигляд за кермом тіснувато
В конструкції концептуального таксі – кілька нестандартних інженерних рішень. У пасажирський салон клієнти потрапляли через широкі і високі зсувні двері. А от водію не пощастило – його двері та робоче місце були як для карликів. Через дефіцит місця водійське сидіння та вал керма зафіксовані жорстко, тому для посадки треба було відкидати педальний вузол.
Зовні концептуальне таксі ВНИИТЭ компатне (4230 мм у довжину), але салон вміщує чотирьох пасажирів, один з них – на відкидній “табуретці”
Фари вдень сховані за облицюванням передка, який вночі піднімається вгору. Привід акселератора зробили гідравлічним – щоб не тягнути довгий тросик у корму до двигуна.
Таксі ВНИИТЭ було коротше за “Ланос” (4230 мм), але в нього можна було заїхати дитячою коляскою
У 1960-х роках машина пройшла експлуатаційні випробування, які крім плюсів виявили багато недоліків. Так, незручним був процес посадки за кермо водія, недостатньою курсова стійкість на великий швидкості (90 – 105 км/год). Водієві було незручно перемикати передачі, оскільки важіль розташовувався ззаду під правою рукою. Частково ці недоліки можна було усунути, з деякими змиритися, але справа була не у них: “вгорі” прийняли принципове рішення не розвивати цей проект до серійного виробництва.
Поперечне розташування двигуна в кормі дозволило звільнити купу місця: пасажири їдуть, простягнувши ноги, при тому залишився чималий багажник
Як не дивно, єдиний побудований екземпляр ВНИИТЭ-ПТ дожив до нашого часу, нині він зберігається в Музеї екіпажів та автомобілів. А таксомотор із окремим пасажирським відсіком з високим дахом та вертикальної посадкою пасажирів залишився лише для лондонських таксі.
ТАКОЖ ЦІКАВО: Що спільного у ЛуАЗ і Hummer