Що сталося із заводом "Москвич"
Доля колись славетного бренду відома усім – він став жертвою суспільно-політичних негараздів 1990-х та подальшого неефективного управління. Єдина на той час модель – ще не дуже старий морально “Москвич-2141” різко втратив якість, а згодом – і попит. І вже ніщо не змогло врятувати підприємство – ані дотації держави, ані підтримка міста.
“Москвич” останнього – передньопривідного – сімейства був цілком вдалим автомобілем, але йому не пощастило народитися напередодні епохи змін
До зниження попиту додався ще один фактор, який остаточно добив “Москвича”: місце розташування підприємства. Головний майданчик заводу розташований просто посеред одного з найдорожчих міст світу – в чотирьох зупинках метро від центру Москви!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ”Москвич Турист”: радянський купе-кабріолет
2002 року конвеєр остаточно зупинився. Агонія великого заводу – тепер це називається процедура банкрутства – тривала кілька років, але цей день врешті-решт настав: з фасаду адмінкорпусу на Волгоградському проспекті зняли символічні сім літер.
У свої кращі часи завод АЗЛК випускав до 200 000 автомобілів на рік
Між тим, з точки зору технологій завод був не менш розвиненим, ніж, скажімо, ВАЗ у Тольятті. У 1960-ті роки завод МЗМА (Московський завод малолітражних автомобілів) офіційно вважався “експортним” – орієнтованим на виробництво в першу чергу продукції для продажу за кордон. Моделі 407, 408 і 412 справді непогано продавалися у Європі, в деякі роки туди надходила більша частина річного випуску.
У 1960 – 70 роки європейські дилери самі створювали на базі стандартних “408-х” і “412-х” автомобілі різних комплектацій
“Москвич” – а раніше КИМ, ЗМА, МЗМА и АЗЛК – був підприємством повного циклу потужністю 200 автомобілів на рік, яке за свою 76-річну історію кілька разів переустатковувалося сучасним на кожен момент обладнанням. Наприклад, 1971 року завершилася чергова реконструкція виробництва за участю компанії Renault, коли завод отримав нові технологічні лінії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як “Москвич” хотіли зробити лондонським кебом: невдала історія
До 1991 року на 90% було побудоване й укомплектоване нове моторне виробництво – фактично новий завод у заводі. Також були закуплені технологічні лінії нового типу – так звані “гнучкі”, які не були “заточені” під один тип продукції, а давали змогу швидко переналагоджуватись під масовий випуск нових моделей автомобілів.
Без Леніна тоді було нікуди. Але коли настали економічні труднощі, Ілліч не допоміг: керівництву бракувало ринкового досвіду
У 2006 році завод “Москвич” було визнано банкрутом. Корпуси нового моторного виробництва відтоді займає компанія Renault, яка виробляє тут моделі Logan, Sandero, Duster та інші. На другій частині розгорнули Технополіс – такий собі інкубатор нових технологій, центр виробництва електронних компонентів.
Цікаво, що виробниче обладнання заводу-банкрота також було виставлено на аукціон і продано, в тому числі й за кордон. Зокрема, відомо, що обладнання ковальско-пресового виробництва поїхало до Китаю, Туреччини, Індії та Ірану. В кожній з цих країн є власне виробництво автомобілів, в тому числі й тих, що постачаються на вітчизняний ринок – хто зна, може відштамповані на “москвичівських” пресах сучасні машини бігають і українськими шляхами?
Футуристична будівля музею АЗЛК збереглася й досі
“Москвич” залишив по собі ще одну пам'ять: заводський музей з унікальними експонатами. В роки смути, коли розпродували все без розбору, ентузіасти врятували колекцію, викупивши її у підприємства. За кілька років держава повернула зібрання, і в одному з павільйонів московської ВДНГ експонуються історичні вітчизняні авто.
Насамкінець додамо, що правами на бренд “Москвич” володіє концерн Volkswagen AG. Цього року закінчується термін дії цих прав власності. Що робитиме VAG – продовжить права чи відмовиться від них? Схоже, від відповіді залежить майбутнє марки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кабріолети, яких ми не дочекалися: “копійка” С4 і “Москвич Турист”