Питання, що вважається ретроавтомобілем, насправді стосується не тільки власників колекційних раритетів. Виявляється, багато хто з нас їздить на цілком собі музейних експонатах ...
Ставити питання саме так: що вважається ретроавтомобілем – перш за все, не зовсім коректно. Оскільки поняття ретро щодо транспорту ніде і ніким не нормовано. У колах людей, які професійно цікавляться збереженням історичної спадщини, стосовно старих автомобілів частіше говорять “історичний”, “класичний”. Головний критерій, який визначає приналежність транспортного засобу до цієї категорії – вік.
Історичну цінність старого автомобіля визначає перш за все не його клас, а кількість випущених екземплярів і його слід в історії країни.
Так, згідно з канонів FIVA – Міжнародної федерації старовинних автомобілів – історичний автомобіль не може бути молодше 30 років (категорія G з семи існуючих). У Європі, в першу чергу в Німеччині, для автомобілів цього віку є ще одне слово – олдтаймер.
Читайте також: Що означає автомобіль-донор
Цікавий підхід до визначення вінтажності транспортного засобу в Великобританії. По-перше, там є знакова дата – 1 січня 1973 року, випущені до неї машини держава визнає історичними та звільняє від дорожнього збору. Ще одна ретро-мітка від місцевої податкової служби – 15-річний віковий рубіж і одночасно – ринкова ціна не менше 15 тис. фунтів.
В Європі дуже цінуються довоєнні авто місцевого виробництва, адже через руйнівні події Другої Світової такої техніки збереглося дуже мало. З “американцями” – зовсім інша справа.
В Америці офіційний класичний автомобіль молодше 20 років, що пояснюється частою зміною автомобіля в сім'ях і в модельних рядах виробників. На пострадянському просторі – зворотна ситуація, автомобілі тут живуть довго і багато машин можна брати і просто з вулиць заносити в списки ретро-класики. Тому, наприклад, в Росії статус культурної цінності мають автомобілі, випущені понад 50 років тому, хоча деякі поблажки передбачені і для 30-річних машин.
На Кубі донині експлуатується безліч автомобілів випуску до 1959 року. Незважаючи на те, що силові агрегати і ходова частина у них в основному замінені на більш сучасну, держава вважає їх класикою – національним надбанням і забороняє вивозити з острова.
Реставрація і колекціонування армійської техніки – дуже специфічна справа. Особливо якщо це машини, створені спеціально для умов певної війни.
Читайте також: Що таке гібридний автомобіль
Ретротовариство України, незважаючи на відсутність офіційного законодавства, в цілому дотримується європейських стандартів. Хоча виходячи із значного віку нашого автопарку, є плани зробити систему більш суворою. Так, проект Закону України № 7374 від 07.12.2017 «Про історичні транспортні засоби» передбачає називати історичним транспортним засобом те, яке випущено 40 років тому або раніше, і модель якого не випускається як мінімум 25 років, і яке є оригінальним і придатним до експлуатації.
Деякі вітчизняні автомобілі реставрувати важче і дорожче, ніж певні іномарки, наприклад, американські. Взагалі, у світі ретроманів чимало несподіваних тонкощів.
У визначенні, що вважається ретроавтомобілем, загальним для всіх країн є умова, що машина має бути не тільки досить старою, але й оригінальною – тобто в тому вигляді, в якому вона була випущена з заводу. Незалежно від того, зберігся він у такому вигляді або був відновлений до нього реставраторами. Адже потрібно розуміти, що кожен аутентичний автомобіль поважного віку, який приписаний в країні – незалежно від того, що в ній вважається ретроавтомобілем і як би ми його не йменували, являє собою культурну цінність і частину національного багатства.
Нагадаємо, що нещодавно експерти Авто 24 розказали про 12 найдорожчих автомобілів у світі, проданих з молотка.