Передових технологій вони там не побачили. По суті, "Прорив" виявився черговою модернізацією танка Т-72.
Центр досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки Генерального штабу ЗСУ провели брифінг, присвячений конструкції найновішого російського танку Т-90М "Прорыв". Втім, це не зовсім нова модель, а, швидше, модернізація Т-72. Назву Т-90 він отримав виключно з політичних мотивів, адже під час розробки мав назву Т-72БУ (або "об’єкт 188").
Кілька таких машин вже було захоплено Збройними Силами України в якості трофеїв, остаточно втрачено близько 15 одиниць Т-90М. Це стало причиною зменшення їх використання окупантами для уникнення репутаційних втрат.
Загалом було випущено близько сотні Т-90М "Прорыв", а за останній час зі стін заводу вийшло лише з 10 танків цієї моделі.
Також цікаво ТОП-3 новітні російські танки, які українці взяли у трофей
Один з головних конструктивних недоліків Т-90М – велика маса, що викликано спробою наростити захист від сучасних боєприпасів. Натомість компенсувати ріст ваги збільшенням потужності двигуна не змогли.
На Т-90М встановлений двигун В-92С2Ф з потужністю у 1130 к.с., який базується ще на двигуні В-2, що встановлювався на радянському Т-34. Послідовна модернізація цього агрегата проходить з 30-х років минулого століття. По суті, вона полягає у встановленні на кожній версії більш потужної турбіни. Однак в реальній експлуатації це не лише призводить до зменшення моторесурсу, але й постійних "турбоям" – коли пальне вже дійшло до двигуна, але не встигає згоріти та розкрутити турбіну.
Під час спеки температур двигун втрачає 30% своєї потужності, що прямо впливає на реальні ходові можливості машини.
Місце командира танка Т-90М
Українські фахівці встановили, що таке система управління вогнем "Калина", яка встановлюється у Т-90М. Попри те, що у РФ цю систему видають як власну розробку, її аналіз продемонстрував, що всі її критичні вузли містять західні мікросхеми та інші компоненти.
Основним прицілом Т-90М є досить сучасна система "Сосна-У", однак вона не встановлюється в інші модернізації радянських машин, такі як Т-72Б3 та Т-80БВМ, адже в ній багато західних підсанкційних елементів. Наразі вона була замінена на вдвічі слабший за можливостями 1ПН-96МТ-02. Тож можливість виробництва "Калини" умовного зразка до 2022 року вбачається надалі сумнівним.
Загалом з мікроелектронікою у військової промисловості РФ величезні проблеми, бо через відсутність доступу до мікросхем належного класу російська військова промисловість використовує компоненти цивільного призначення, які не забезпечують належний рівень стійкості від відмов.
Читайте також: Французькі колісні танки AMX-10 RC вже в Україні
Аналіз засобів зв'язку “Прориву” дав відповідь на питання, чому російські танкісти мають проблеми з комунікацією між машинами та підрозділами. Як виявилось, засоби зв'язку виконанні без дотримання вимог стійкості до вологи, через що контакти починають окислюватись, коротити та зрештою виходити з ладу. І тепер стало зрозуміло, чому навіть на "пропагандистських" відео російські танкісти для зв'язку вилазять з башти та використовують портативні радіостанції.
Але це далеко не єдина ситуація, коли танкісти на Т-90М мають вилазити з танка навіть у бойових умовах. Зокрема, конструктори Т-90М переробили автомат заряджання та боєукладку, щоб зменшити вірогідність детонації боєприпасів.
Хоча насправді жодних змін автомата заряджання виявлено не було, він саме такий, як на Т-72. Водночас частину боєприпасів дійсно перенесли у забаштову нішу, але організувати їх подачу у бойове відділення не змогли. Тому для того, щоб дістати 18 додаткових снарядів необхідно вилізти з машини та руками їх передати у бойове відділення.