Чомусь вважається, що мотоцикл – зручний транспорт для поганих доріг і бездоріжжя. Але той, хто має бодай мінімальний досвід таких поїздок, може лише посміхнутися у відповідь на ці розмови. А як зробити мотоцикл більш придатним до важких доріг?
Те, що мотоцикли пристосовані до бездоріжжя краще, ніж автомобіль 4х4, в цілому правда. Але лише коли йдеться про мотоцикл-“одинак” і за умови, що водій буде допомагати байкові силою власних м’язів. Може здатися дивним, але помітно погіршує прохідність мотоцикла двигун великого робочого об’єму – оскільки загальна маса апарату непропорційно зростає.
Мотоцикл з коляскою за своєю сутністю мало пристосований для суворого бездоріжжя. Але справжні фанати знають чимало способів поліпшити ситуацію.
Читайте також: Як відрізнити військові мотоцикли “Дніпро” від підробки: 10 відмінностей
Для мотоцикла з боковим причепом ситуація складніша. Через нерівномірність завантаження трьох коліс тягові характеристики на м’якому грунті були не дуже високими – то одне, то інше колесо в’язне, ведучі колеса (навіть якщо їх два) буксують нерівномірно, через що транспорт важко тримати на заданому курсі, особливо у глибокій колії. Так само непросто керувати мотоциклом з коляскою при заблокованому диференціалі (у варіанті з ведучим колесом коляски), хоча “блок” реально покращує прохідність.
Головні проблеми мотоцикла з коляскою на брудній дорозі (навіть у варіанті 2WD) – вузька колія та нерівномірне завантаження коліс.
Конструктори мотозаводів та спортсмени (свого часу, крім мотокросу були популярні так звані “шестиденні змагання” – перегони на мотоциклах класу ендуро) вживають таких заходів.
Ідеальний мотоцикл для багна: привід на три колеса, зубасті шини, лебідка, винесений вгору фільтр повітря і мастильний радіатор для охолодження двигуна.
Привід на колесо коляски запропонували бельгійці ще до Другої світової. Він помітно підіймає ціну, додає прохідності, але принципово питання не вирішує.
Якщо говорити про найбільш поширені фабричні варіанти, то справді типовим способом підвищити прохідність важкого мотоцикла став привід на друге колесо – колесо коляски. Технічно це більш-менш доступний метод, хоча він значно збільшує собівартість транспортного засобу.
Читайте також: Чи справді мотоцикли “Дніпро” скопіювали з BMW: уточнена версія
Обертовий момент на праве колесо береться від редуктора заднього колеса мотоцикла. При цьому дуже бажано мати механізм диференціалу, причому несиметричного – оскільки ведучі колеса такого транспортного засобу завантажені нерівномірно.
Київський мотозавод випускав мотоцикли з двома ведучими колесами чималими серіями. Спочатку були армійські МВ (на фото), потім – цивільні МТ-12 та МТ-16 “Дніпро”.
Наприклад, на “повнопривідних” мотоциклах Київського мотозаводу суто військових серій МВ та цивільних МТ-12 та МТ-16 в різні роки диференціал міг бути, а міг не бути. Причому за його наявності так само міг встановлюватись або не встановлюватись механізм блокування – для ефективного подолання найбільш складних ділянок бруду або снігу.
Якщо вас інтерес до підвищення прохідності мотоциклу суто практичний, зверніть увагу на спеціальні армійські моделі, а ще… на роботи самостійних тюнерів. Серед їхніх творчих доробків можна знайти як елементарно прості методи, так і досконалі конструкції промислового рівня. Тим більше, що і сьогодні, як не дивно, цілком реально знайти запчастини до заводських мотоциклів підвищеної прохідності.
Читайте також: Куди зникли мотоцикли “з коляскою”