Температура двигуна зовсім не умовний показник, який просто повинен не заходити в «червону зону» на циферблаті.
Робоча температура двигуна - це температурний діапазон, який визначає його оптимальне функціонування. Будь-який силовий агрегат розрахований на певну вилку внутрішніх експлуатаційних температур.
Читайте також: У підземному місті Субтрополіс температура завжди +20 і не буває заторів
Саме в цих межах досягаються розрахункові показники максимальної економічності, екологічності, тягових та інших характеристик. Крім того, поза розрахунковими межами температури починає знижуватися ресурс — тим сильніше, чим далі від оптимуму знаходиться значення.
Варто пам'ятати, що під робочою температурою двигуна мається на увазі температура рідини, що охолоджує. Фактичні значення нагріву металу в різних точках завжди відрізнятимуться від неї (іноді — значно). Але настільки докладні дані потрібні лише інженерам, тому такі тонкощі в обговореннях нехтують.
Середньостатистична норма робочої температури бензинового двигуна лежить у межах 85-110 градусів. Причому, як правило, чим старіший і простіший мотор — тим нижча його нормальна середня температура. Так, якщо класичні атмосферні агрегати «старої школи» при рівномірній їзді тримають близько 90 градусів, то сучасні малооб'ємні турбомотори можуть мати 100 градусів і більше.
Цікавий факт: стрілка температури на сучасних автомобілях, як правило, не відбиває точного фактичного значення. Якщо на старих машинах вона переміщалася "в режимі онлайн", залежно від режиму руху, то сьогодні у більшості моделей після прогріву стрілка стоїть посередині. Навіть якщо за фактом температура рідини, що охолоджує, трохи змінюється в межах норми.
Нормальна робоча температура сучасного дизельного двигуна становить 80-90 градусів. Як і будь-який двигун внутрішнього згоряння, дизель також розрахований на певний діапазон температур, при якому працюватиме з максимальною віддачею.
Цікаво, що температура в камері згоряння дизельного двигуна в момент займання вище, ніж у бензинового. При цьому, як можна бачити, зв'язок з температурою рідини, що охолоджує зворотний: дизельні мотори в цілому «холодніше».
Вся справа у різниці ККД. Дизельний двигун використовує енергію згоряння палива ефективніше, ніж побратим. Вважається, що середній ККД двигунів на дизельному паливі становить близько 40%, тоді як у бензинових цей параметр становить 25-30%. Звичайно, цифри дуже приблизні і все залежить від конкретного мотора. Але в будь-якому випадку, при інших рівних в дизельному агрегаті корисна робота газів вища, а на обігрів деталей енергії йде відповідно менше.
Перегрів двигуна - явище досить поширене, і чи не більшість власників автомобілів, старших 10-15 років, з ним стикалися хоча б раз. Інша річ, що проходити цей процес може по-різному. Іноді власник навіть не підозрює, що із системою охолодження щось не так. Перелічимо основні причини перегріву двигуна.
Несправність термостату. Термостат - це пристрій, що розподіляє рідину, що охолоджує, всередині контуру. Коли двигун холодний, термостат змушує рідину циркулювати лише усередині стінок двигуна, прискорюючи його прогрів. Це називається мале коло охолодження. А з виходом на робочу температуру термостат спрямовує рідину до радіатора, для запобігання її перегріву – велике коло охолодження. Якщо пристрій заклинило у закритому положенні, рідина не потрапить до радіатора і двигун почне перегріватись.
Читайте також: Toyota заявила про розробку нових двигунів внутрішнього згоряння
Несправність системи керування термостатом. На більшості машин все ще стоїть звичайний церезиново-мідний термостат, що саморегулюється, проте все частіше виробники встановлюють дорожчі, керовані електронікою пристрої. Які можуть збоїти не через механічну несправність, а через помилку в системі зовнішнього управління.
Забиті радіатори охолодження. У процесі експлуатації на «бутерброд» радіаторів перед двигуном налипає бруд, пух та інше сміття з дороги. Відповідно, ефективність відведення тепла знижується, а температура двигуна зростає.
Вентилятор охолодження радіатора не вмикається. У цьому випадку під час їзди температура двигуна приходитиме в норму, а при роботі на холостих оборотах (або повільному русі) зростатиме.
Низька ефективність помпи. Насос охолоджувальної рідини може не набирати достатніх обертів або мати пошкоджені (а то й зламані) лопаті. В цьому випадку антифриз не доставлятиметься до радіатора в необхідному обсязі.
Низький рівень охолоджувальної рідини. Цей пункт пояснення не потребує.
Формально, будь-який перехід стрілки в червону зону і навіть на її межу (наприклад, у спеку в пробці із увімкненим кондиціонером) — уже перегрів. Але якщо далі температура не зростає, нічого особливо страшного не станеться, хоч і ресурсу двигуну не додасть. Інша річ, якщо показник температури хронічно «живе» біля червоної зони, а у простоях на світлофорах з-під кришки бачка вириваються клуби пари або зовсім зривають патрубки. Обидва наведені приклади - не норма, але в першому випадку симптоми знаходяться на початковій стадії, а в другому втручання необхідне негайно.
Знову термостат. Якщо не брати якісь окремі та дуже рідкісні випадки, це фактично єдина причина недогріву двигуна. Але в описаному раніше прикладі він був заклинений у положенні «закрито», а тепер завжди знаходиться у відкритому положенні. Це означає, що з моменту запуску двигуна, навіть взимку в мороз, антифриз одразу йде через радіатор. Через що двигун нагріватиметься дуже повільно. За певних обставин (наприклад, рух трасою в холодну погоду) мотор так і не зможе вийти на робочу температуру.
Несправність системи керування термостатом. І знову аналогія з описаною раніше причиною перегріву: у низці ситуацій можлива помилка електроніки. Якщо звичайний термостат є автономним пристроєм (ступінь відкриття безпосередньо залежить від температури рідини), то електронний підпорядковується командам ЕБУ. Отже, можливі варіанти: коротке замикання, обрив проводки, глюк електронного блоку і т.д.
Відповідь на це питання однозначна: така ж, як і влітку. Справна система охолодження (при дотриманні допустимих кліматичних умов) підтримує робочу температуру двигуна в однаковому діапазоні завжди. Звичайно, певний розкид неминучий — залежно від режиму руху та погодних умов. Наприклад, при еталонних 97 закладених конструкцією градусах, взимку на трасі показання можуть впасти до 90, а в літній пробці піднятися до 105. Але все одно ці значення будуть в межах розрахункової норми.