Чим запам’ятався уряд Гройсмана: п'ять гучних рішень

Сайт “24” вирішив нагадати своїм читачам найбільш гучні рішення Кабінету міністрів за останні 365 днів.

"Мінімалка" 3200

Впровадження мінімальної зарплати у 3200 гривень викликало багато суперечок навіть у експертному середовищі. Одні – підтримують таке рішення уряду, адже називають його важливим стимулятором економіки і виходу виплат заробітних плат з тіні.

Інші вважають, що підвищення мінімалки вдарило по малому бізнесу, по ФОПах, по сезонних виробниках. Запровадження цієї зарплати автоматично підвищило податкові відрахування, які усі мають сплачувати.

Підняття тарифів

З 1 липня 2016 року в Україні вдвічі подорожчали централізовані послуги гарячої води та опалення. Таке рішення викликане тим, що уряд вирішив встановити ринкову ціну на газ, що по суті прирівняло всіх споживачів, як населення так і підприємства. Ціна закріпилася на позначці 6,8 тисячі гривень за 1 тисячу кубометрів газу.

В Уряді вважають, що це рішення стало реальним стимулом до економії енергоресурсів та їх ефективного використання.

Економічний експерт Олександр Пасхавер вважає, що таке рішення є сміливим кроком уряду, адже раніше ринок газу був однією з найбільш корумпованих галузей в Україні. За його словами, встановлення ринкової ціни знімає цілу низку можливостей для корупціонерів прокручувати свої оборудки.

Надзвичайний стан в енергетиці

Нещодавно Кабінет міністрів своєї постановою вже втретє продовжив надзвичайні заходи на ринку електричної енергії, хоча за законом їх не можна продовжити більше ніж на два місяці.

Уряд обґрунтовував свої рішення тим, що в країні бракує енергоносіїв. Наразі в Україні зупинені чотири ТЕС через відсутність антрацитового вугілля. Однак Україна вже вийшла з опалювального сезону, тому наразі стільки потужностей не потрібно.

Офіційно уряд не визнає зупинку чотирьох ТЕС через вугілля, а йдеться про реконструкції. Уряд не визнає цього факту, бо це свідчить, що він не реалізував рішення РНБО щодо забезпечення енергетики від загроз.

На думку експерта Геннадія Рябцева так відбувається через те, що дії уряду у сфері енергетики не носили системного характеру. За його словами, це не дозволяло зрозуміти, яку політику проводить уряд в енергетичному секторі. Тут Кабмін реагував на виклики, а не діяв на випередження.

Націоналізація "ПриватБанку"

У ніч на 19 грудня Кабмін прийняв рішення націоналізувати найбільшого представника української банківської системи – "ПриватБанк".

Обсяг депозитів фізичних осіб у "ПриватБанку "за станом на 2016 рік становив 155 мільярдів гривень.

Напередодні Національний банк України визнав "ПриватБанк" неплатоспроможним, після чого звернувся до уряду з проханням про націоналізацію. Кабінет міністрів України в той же день підтримав цю пропозицію.

Причинами націоналізації голова НБУ Валерія Гонтарева називала виділення кредитів людям, які мали стосунок до керівництва банку. Для стабілізації ситуації було оголошено, що банк потребує майже 132 мільярди гривень.

Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що держава і так має багато банків у своїй власності, тому після стабілізації ситуації у "Приваті" держава спробує його продати. Поки до кінця не зрозуміло, як націоналізація вплине на український бюджет.

Створення Дорожнього фонду

У минулому році Верховна Рада ухвалила важливий закон, який лобіював міністр інфраструктури Володимир Омелян. Міністр заявив, що Дорожній фонд є потрібним інструментом, який зможе постійно фінансувати ремонти доріг по всій країні.

Основними джерелами фінансування залишається кілька видів акцизних зборів і мит. Однак закон дозволив у складі спеціального фонду держбюджету створити окремий фонд, куди вони будуть надходити.

Це означає, що тепер гроші на ремонти доріг більше не можна витрачати на інші речі.

У минулому році уряду вдалося відремонтувати 950 кілометрів доріг. Натомість у цьому році Кабмін обіцяє ремонт близько 2 тисяч кілометрів автошляхів.