Чим заправляти американські авто: відповідність маркування бензину

Коли заходить мова про те, чим заправляти американські автомобілі, чомусь прийнято вважати, що заокеанські мотори охоче споживають низькооктанове паливо. Очевидно, причина появи таких “знань” - в інформаційних табличках на “американцях”, де стосовно палива проставлені цифри 91, 89 і навіть 87. Тим часом, це зовсім інші цифри, ніж наші показники октанового числа, з'єднані c літерним індексом: А-80, А-92, АІ-93, А-95 і призабуті вже А-76 і АІ-93.

Читайте також: Як зробити автомобіль більш економічним

Хімія і фізика

Давайте витратимо пару хвилин на теорію. Дозвольте нагадати, що є кілька методів визначення октанового числа бензину. Перший - це дослідницький метод RON (Research Octane Number англійською), звичний для більшості країн Європи. Другий - більш суворий моторний спосіб MON (Motor Octane Number), його шанують на Американському континенті. Є ще пара методик - дорожнє октанове число RdON (Road Octane Number) і насосне октанове число PON (Pump Octane Number), також типові для Америки.

Кожен з цих методів точніше показує поведінку палива в якихось певних умовах навантажень на двигун. Наприклад, октанове число за моторним методом відображає “роботу” палива при великих навантаженнях - на високій швидкості, русі на підйом, при прискоренні на частково відкритому дроселі. А октанове число за дослідним методом характеризує роботу двигуна на перехідних режимах, тобто при зміні навантаження.

Читайте також: Коли краще купувати машину, щоб зекономити купу грошей

Свій октановий шлях

При всьому при тому, для американського споживача створений свій власний підсумковий показник антидетонаційної стійкості бензину: AKI (Anti-Knock Index - антидетонаційний коефіцієнт). Він визначається як середнє арифметичне між октановим числом за моторним і за дослідним методом. Цифри, що відносяться до одного сорту бензину складають і ділять на два - (MON + RON) / 2 = AKI. Наприклад, наш А-92 в американській інтерпретації матиме такий вигляд: (92 + 83) / 2 = 87,5. Або - наш вищий А-95: (95 + 85) / 2 = 90 по AKI.

Тобто “на око” американська цифра “грішить” в бік заниження приблизно на 5 пунктів. А значить, “американці” аж ніяк не прихильники низькооктанового палива, і до відображених в їхніх мануалах сортів палива потрібно додавати 4 - 5 одиниць, щоб привести їх до звичних в Європі значень.

Читайте також: Авто зі США: недоліки американських машин

Незважаючи на традиційну схильність до дефорсованих моторів великого об’єму, американці вже в 1980-і роки всі свої двигуни випускали під бензини октановим числом не нижче AKI 87, тобто “по-нашому” - марки А-92.

Орієнтовна відповідність бензинів за європейською та американською класифікаціями *

* Товарне найменування в США різниться залежно від штату та мережі АЗС

Читайте також: Чим хороші німецькі автомобілі

Чим заправляти авто зі США

Насправді ж, дотримання октанового числа до останньої циферки моторам не потрібне. Сучасний інжекторний двигун сам коригує свою роботу в залежності від характеру згоряння бензину в циліндрах, його датчики фіксують виникнення детонації і зміщують момент запалювання для її припинення.

Немає ніякого сенсу застосовувати бензин з більш високим октановим числом, ніж наказано автовиробником: теплотворна здатність (тобто виділення енергії при спалюванні) марок А-92 і А-95 практично однакова, а настройки двигуна конструктори виконують під конкретні параметри палива, і бензин з кращими антидетонаційними властивостями нічого не дасть.

Тобто мотор не може працювати краще, ніж це запрограмували його творці. А ось гірше (через занадто низьке октанове число) - може, так як вищезгадана корекція моменту запалення знижує віддачу силового агрегату і підвищує витрата палива.

Читайте також: Чим хороші американські автомобілі