В основі технології – касетний програвач.
Сьогодні автомобільний навігатор – річ буденна і звична. Навігація є у смартфонах і на окремих пристроях. А 50 років тому така система здавалась ледь не фантастичною. Та це не зупиняло винахідників.
Єдиним навігатором автомобілістів 1970-х була паперова мапа. І хоча перший супутник Землі був запущений на орбіту ще у 1957-му році, про GPS тоді ще ніхто не чув. А от касетні програвачі були у ходу. Пізніше умільці почали робити з них перші домашні комп’ютери, а до того пробували перетворити касетники на автомобільну навігацію.
Також цікаво: Audi отримала дозвіл на тестування безпілотних літаючих таксі
Система була досить примітивною і потребувала наявності певної кількості касет з записом голосових вказівок – за задумкою їх можна було придбати або записати самостійно. У основі касетної навігації був блок управління, котрий з’єднувався з програвачем і одометром та спідометром. Вираховуючи швидкість автомобіля та пройдений шлях, блок управління віддавав команду програвачу прокручувати плівку на касеті з відповідними голосовими командами.
Система, хоч і була передовою для того часу, мала суттєві недоліки. Головний з них – відсутність оперативної інформації про дороги, через що касетний навігатор міг скерувати водія на закриту дорогу. Ще один важливий мінус, можливо, навіть більший за перший – надто висока вартість пристрою. Саме тому у масове виробництво гаджет так ніколи й не потрапив.
Також цікаво: Яким був перший автомобіль Mercedes: історія бренду