Пальне Євро-3: чи можна його використовувати у сучасних авто?

Через війну виник дефіцит пального, який відчув на собі кожен автовласник. В цих умовах уряд тимчасово дозволив продавати в Україні пальне стандарту нижче Євро-5, тобто навіть Євро-3, яке раніше вже було заборонено. А у чому, власне, різниця, і що буде, якщо нову сучасну машину «нагодувати» пальним, виготовленим за нормами Євро-3?

Читайте також: Чому зросли ціни на пальне: думка експерта

Розподіл бензину та дизельного пального на класи почався вслід за штучним запровадженням екологічних норм. Чим вище клас пального – тим, по-перше, менше у ньому речовин, які роблять вихлопні гази шкідливими. А по-друге, тим більш дружнє воно до нейтралізаторів вихлопних газів.

Оскільки автовиробники давно вже почали підлагоджувати кожне покоління своїх моделей під чергові нові вимоги екологів, автомобілі виявилися «прив`язаними» до класу пального. Воно б і нічого, але нові системи нейтралізації вихлопних газів псуються від пального старих класів.

У бензинових машин в першу чергу страждає каталізатор, у дизельних – сажовий фільтр. Бензин, виготовлений за нормативами Євро-3, може погіршувати динаміку автомобіля призначеного для експлуатації на пальному класу Євро-5.

У сучасних дизелів, крім того, є свої власні причини «не любити» пальне протоколу Євро-3. Найважливіший показник – цетанове число – у застарілого пального нижче, ніж у сучасного: 49 проти 51. А це значить, що новий двигун буде гірше запускатися у несприятливих умовах, матиме гіршу тягу під навантаженням та в цілому працюватиме більш жорстко. Водночас двигун класу Євро-3 краще працюватиме на пальному старого типу.

Яка шкода для нового двигуна від Євро-3?

Деякі компоненти пального впливають не лише на екологічні та експлуатаційні характеристики двигуна, а й на його стан і термін служби. Так, у стандарті Євро-3 допускається помітно більший вміст ароматичних вуглеводнів у бензині – 42% проти 35% в Євро-5. А це значить, що при використанні «старого» пального мотор класу Євро-5 буде більш схильним до накопичення відкладень. Це те, що називається нагаром та що впливає на погіршення віддачі двигуна і на прискорений знос, зокрема, циліндро-поршньової групи нових моторів.

У дизельного пального старого типу цей показник теж суттєво більший: вміст поліциклічних ароматичних вуглеводнів за стандартом 2000 року взагалі не лімітується, а за нормами 2008 року обмежений на рівні 3%.

Для нового дизеля тут є ще один персональний мінус: вміст сажі у солярці протокол Євро-3 допускає аж у п’ять разів більший, ніж дозволено сучасному силовому агрегату. Тобто сажовому фільтру на свіжій машині доведеться працювати більше й строк його життя буде коротшим.

Сірка додатково руйнує каталізатор нового автомобіля. А ще сприяє корозійному зносу деталей двигуна нової конструкції. У пальному Євро-3 її у 15 разів більше, ніж у Євро-5: 150 мг/кг проти 10 мг/кг.

Як дізнатися клас пального?

В ідеалі клас пального можна дізнатися в оператора АЗС – він повинен показати клієнтові сертифікати на всі види своєї продукції. Але, чесно кажучи, в наш суворий час папірцям не варто довіряти «здоров’я» свого автомобіля.

Надійніший спосіб – купувати пальне лише на перевірених АЗС. Водночас власникам автомобілів до 2005 року взагалі не варто перейматись за екологічний клас пального. Євро-3 такі автомобілі «перетравлюють» навіть краще ніж Євро-5.