Під час війни навіть цивільному потрібні зовсім не ті автомобілі, які цінувались в мирний час.
Наголосимо, що говоритимемо тут не про транспорт для розвідувальних рейдів чи для евакуації поранених, а саме про практичну машину “на кожен день“. Спробуємо дати кілька порад по вибору авто з точки зору пристосованості до повсякденної експлуатації в умовах, коли автосервіс обмежений, шляхи погані, а пальне – сумнівної якості.
Читайте також: Після нальоту: які небезпеки чекають на дорозі
Зважаючи на те, що за теперішніх умов може знадобитися перевезти щось геть несподіване – дрова, меблі, цемент, піч-буржуйку та інше – кузов бажано мати якомога більш універсальний. Найкращим був би універсал з високим дахом (по-народному – “пиріжок” або “каблучок”) зі складними сидіннями, але така архітектура для багатьох автомобілістів може здаватися надто утилітарною. Тож класичний універсал буде більш прийнятним рішенням. Хетчбек або ліфтбек через менший внутрішній простір не такі практичні, але все ж таки у цьому плані краще седану.
Під час війни не завжди можна скористатися послугами професійних перевізників, тож на цей період варто купувати максимально практичний автомобіль
Цікаво, що багато кросоверів, хоч і мають фактично кузов типу універсал, насправді не відрізняються великим корисним об’ємом всередині. Тому що під днищем салону і багажника часто розміщені великі “запаски”, агрегати повного приводу, складні вихлопні системи та хитрі підвіски.
І ще один суто воєнний нюанс, який слід брати до уваги тим, хто збирається пересуватися між населеними пунктами. З досвіду перших днів війни відомо, що на блокпостах майже завжди зупиняють і прискіпливо доглядають повністю металеві фургони без вікон. З цієї ж причини не можна вважати перевагою тонування вікон в машині – коли військові не бачать, хто і що перебуває у салоні, вони сприймають такий транспортний засіб як загрозливий об’єкт.
Стосовно типу кузову окремо слід казати про таке призначення автомобіля, як волонтерська діяльність. Людям, які допомагають армії та теробороні, часто доводиться перевозити об’ємні вантажі, у тому числі – далеко від асфальтових трас.
Для перевезення об’ємних вантажів в країні, де йдуть воєнні дії, добре підійде мікроавтобус. Але зважте, що його утримання дорожче за сімейні мінівени
Певно, на першому місце за практичністю для волонтерів буде мінівен. Якщо для пересічних громадян цей тип кузову має такий недолік, як підвищена увага з боку чергових на блокпостах, то для волонтерів та військових це не так суттєво. Щоправда, треба зважити на те, що більш-менш великі вени – це вже категорія “бусів”, тобто комерційний транспорт, утримання якого обходиться дорожче легких сімейних “однооб’ємників”.
Пікап у його первинному вигляді, з відкритим кузовом без кунгу-канопі, ми не рекомендували пересічним власникам – через незахищеність вантажу. Але цей мінус нівелюється, коли таким авто будуть користуватися волонтери та військові. До переваг пікапів, крім добрячого запасу міцності, треба додати високу прохідність, адже майже всі машини цього класу в Україні мають серйозну трансмісію 4х4.
Переваги пікапа – у запасі міцності та прохідності. Також в його активі – можливість перевозити щось громіздке
Нарешті, між “бусами” і пікапами є проміжна ланка – великі рамні позашляховики. Вони менш універсальні з точки зору перевезення вантажів, оскільки мають дещо обмежений простір у кузові. Натомість надають більше комфорту пасажирам, а головне, можуть з великою середньою швидкістю рухатися по пересіченій місцевості. Щодо витрат на утримання, то вони так само не дуже дешеві, але ж є завдання, які можуть виконувати лише машини цього класу. При купівлі великого позашляховика з рук радимо добре придивлятися до його стану, в першу чергу до силового агрегату, адже ремонтувати ці двигуни та трансмісії непросто і недешево.
Головне, щоб мотор був справний і не вимагав найближчим часом серйозного ремонту. Якщо передбачається інтенсивна експлуатація, краще обирати максимально просту версію – без турбонаддуву, безпосереднього впорскування бензину, змін фаз газорозподілення тощо. Ці системи забезпечують речі, які не мають великого значення у суворих умовах війни.
Читайте також: Ремонт авто під час війни: якщо немає запчастин
Як не дивно, для багатьох випадків ідеальним буде старий добрий карбюраторний мотор, який можна обслуговувати з однією лише викруткою, без мотор-тестерів і програмного забезпечення. Щоправда, якщо ви з технікою “на ви” і самі під капот не полізете, краще вже обирати інжекторний агрегат – майстрів з його обслуговування знайти сьогодні легше, ніж доброго карбюраторника.
Багатолітровий агрегат з купою високотехнологічних систем – не кращий вибір для експлуатації під час війни. Те саме і з малооб’ємними наддувними моторчиками
Щодо виду палива – питання особистих симпатій. Але майте на увазі, що сучасні дизелі дуже вразливі до якості пального, і якщо ви думаєте, що хоча б іноді будете заправлятися з танків та БТР-ів, то про надійність вашого дизельного транспорту можна забути. Натомість бензинова машина з установленим ГБО має удвічі більше шансів бути заправленою за умов дефіциту пального – і відповідно вдвічі більший запас ходу після заправки обох баків.
У період, коли дороги не ремонтуються, а руйнуються, найбільше сенсу матиме автомобіль з великим кліренсом і великими колесами з шинами високого профілю. Від різного роду пневмопідвісок і підтримання кліренсу краще відмовитися, оскільки це вразливе місце з точки зору надійності і ремонту. Зверніть увагу на стан підвіски, адже деякі багатоважільні конструкції (типові не лише для преміум-класу, а й для топових комплектацій сімейних легковиків) дуже недешеві у ремонті і потребують відносно рідкісних запчастин.
Коли в країні війна, “на кожен день” краще обирати машину з більш-менш великим кліренсом і енергоємною підвіскою
Якщо машина, яку ви уподобали, взута у зимову гуму – вважайте це плюсом. Зимовий протектор має малюнок, більше придатний до їзди по грунту і багну, а це може знадобитися, наприклад, для об’їзду розбитої ділянки асфальту.
З точки зору обмеженого доступу до сервісу краще мати машину з простенькою механічною коробкою передач. З нею, до речі, простіше вибиратися з багнюки та снігу. Але якщо машина “свіжа” і до трансмісії у русі претензій немає, АКП теж цілком прийнятна.
Пробки та тягнучки навряд чи загрожують водіям під час війни, тож шукати машину неодмінно с АКП не варто. Обслуговувати її важче і дорожче
Окрема розмова стосовно повного приводу. Так, він підвищує прохідність на грунтовій дорозі – коли вона мокра або засніжена. Проте, ми б не радили мирним мешканцям у воєнний час багато мандрувати путівцями: це може бути розцінено військовими як спроба об’їхати блокпости або інші хитрощі з відповідними висновками. А крім того, у більшості моделей трансмісія 4х4 помітно збільшує витрату пального (близько 0,5 л/100 км) – цей чинник за нинішніх теж не останній.
Ми не закликаємо читачів негайно міняти свої комфортні і безпечні сімейні легковики на брутальні пікапи та кросовери з великими колесами. Ми мирні люди і щиро сподіваємося, що війну ми невдовзі виграємо, тож на наших шляхах знову стануть доречними наші звичні хетчбеки, седани та паркетники. Але ж якщо сьогодні комусь край необхідна машина для нагальних потреб, краще обирати її з оглядкою на вищеназвані критерії.
Читайте також: Продовжити рух: як усунути пошкодження під час евакуації