Будь-яке колекціонування передбачає наявність дуже цінних і дорогих екземплярів, яких хочуть дістати для своїх скарбниць усі збирачі. Світ колекцій у масштабі 1:43 цікавий тим, що знайти справжній раритет можна випадково.
Особливих секретів і жадань у шанувальників масштабних моделей автомобілів чимало. Причому цінність раритетного екземпляра визначається не його розміром, а детальністю, рівнем копіювання (схожістю з оригіналом) та поширеністю.
Моделі автомобілей у масштабі 1:43 з’явилися у першій половині ХХ ст. і були більше схожі на міцні іграшки.
Тож не дивно, що найбільше унікальних модельок зустрічається у масштабі 1:43 – адже саме цей масштаб найбільш поширений серед збирачів усіх рівнів.
Найбільш цінними, природньо, є моделі перших випусків середини 1930 – 1960 рр., коли цей вид моделювання тільки набув поширення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як створити власний автопарк: факти про моделі-копії автомобілів
Модельки британських фірм Dinky Toys и Corgi Toys тоді були схожі швидше на міцні металеві іграшки, але насправді вони копіювали певні знакові прототипи тих часів. Проте, розповідати про них зараз немає особливого сенсу, оскільки це продукція не для початківців.
Зовсім інша справа – “сорок третій масштаб” вітчизняного виробництва, адже ці моделі більш доступні, якщо не в фінансовому плані, то як мінімум в географічному.
Автомобільчики 1:43 радянського виробництва можна придбати і на інтернет-майданчиках, і на імпровізованих ринках, і на барахолках. Найцікавіше те, що тут в будь-який момент можна натрапити на раритетний екземпляр – і придбати його зовсім недорого, за ціною зламаної іграшки. Але для цього треба знати, які модельки 1/43 вважаються особливо цінними.
Такий “”РАФік” – якщо він не підробка – неймовірна рідкість, тому він може коштувати $2000, причому не тільки на пострадянському просторі.
Так, серед “саратовських” моделей (більшість вітчизняного 1:43 випускалася в г. Саратові на підприємствах “Тантал”, ”Агат”, ”Радон”) цінуються малотиражні серії випуску початку 1970-х. Це так звані номерні моделі, тобто – з наявним каталожним номером (типу А2, А10, А42) на днищі. Додаткової цінності моделі додає відсутність знизу напису Made in USSR, а якщо є “Сделано в СССР”, то цінність середня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що сьогодні модно колекціонувати: неймовірно унікальні авто
Як мінімум подвоюють ціну деякі написи на кузові або інше оформлення деколями: ліврея спецмашин “Скорая помощь”, “Милиция”, “Аэрофлот”, “Ралли”, олімпійська символіка. Наприклад, ранню “Швидку” на базі “Волги” ГАЗ-2402 сьогодні забирають на аукціонах за $1200, а за оригінальний РАФ “Олимпийский огонь” А21 просять $2300.
Деякі тонкощі колекціонування моделек перших серій просто вражають: “Москвич-412” ИЖ з каталожним номером А10 значно дорожче (близько $400), ніж “Москвич-412” АЗЛК з номером А2 ($250), при тому що відмінності між ними – лише у решітці радіатора. Секрет у тому, що “Іжевські” моделі випускали тільки у 1975 – 79 рр.
“Чайка” з працюючими фарами – модель рідкісна і тому цінна, але простенький “Москвич” певної серіі 1972 – 1975 рр. може коштувати ще дорожче.
Шалених грошей ($400 – 800) коштує особлива версія “Чайки” ГАЗ-13: на початку 1980-х була так звана електрифікована комплектація моделі А15 з фарами, що світяться.
В 1980 – 90-ті роки завод “Електроприлад” у м. Кам’янець-Подільський випускав декілька моделей вантажівок ЗІЛ: самоскиди ЗИЛ-ММЗ 555 і -4502, сідлові тягачі ЗИЛ-130В з одеським напівпричепом ОдАЗ тощо. Якість лиття у порівнянні з саратовським “Танталом” була не дуже високою, але сьогодні навіть найдешевші самоскиди коштують до $50, а тягач з напівпричепом “Борошно” - $90. Особливо рідкими вважаються екземпляри з деколями “Мука”, адже вони випускалися лише протягом трьох років.
Рідкісні ЗИЛ-130 виробництва Кам’янец-Подільського заводу сьогодні ще можна купити задешево – наприклад, на барахолці серед старих дитячих іграшок.
В число справжніх раритетів потрапив і наш “Запорожець” ЗАЗ-968, який запускали у виробництво в Саратові у 1977 - 78 рр. під каталожним номером А16. Через помилку (начебто) технологів змогли випустити лише обмежену партію 500 – 1000 штук. Причому жодна з них не потрапила до радянської торгівельної мережі. Тому кожен екземпляр маленького “Запорожця”, що зберігся до наших днів, тепер на вагу золота. В одній з розвинених країн зараз продається добре збережений А16 разом з оригінальною коробкою за $2000.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зворотній бік моделі: вид ззаду на культові авто
Однак, слід попередити колекціонерів-початківців: серед вітчизняних моделей 1:43 трапляється чимало підробок. Нанести на кузов деколі для вмілого моделіста не становить великих труднощів, не говорячи про заміну днища на пізньому “Москвичі”. Майстри перефарбовують моделі, пошарпані під час дитячих ігор, купують запчастини, навіть електрифікувати на дому “правильну” А15 “Чайка” сьогодні не проблема, якщо це підвищить її вартість у кілька разів.
Наявність або відсутність кількох літер на днищі модельки може додати до її ціни кілька сот доларів.
Додають плутанини і власне виробники: наприклад, той самий “Запорожець” А16 після невдалої спроби серійного виробництва у 1970-х цілком успішно випускали в Саратові після 2006 р. – тільки з багажником, що відкривається. А випуск деяких ранніх “номерних” моделей на короткий термін раптом відновлювали у 1989-му…
Одне слово, відчуваєте глибину знань, якими треба володіти, щоб купити справді рідкісну модельку 1:43? Однієї статті для ерудиції тут замало, треба прописатися на форумах колекціонерів та тісно познайомитися бодай з двома-трьома знавцями.
Чесно кажучи, про інвестування коштів в колекцію масштабних моделей говорити не слід. Проте, якщо у вас є трохи зайвих грошей, варто придбати на них щось таке, що ніколи не подешевшає – і ось тут вже купівля рідкісних моделей має сенс. Звісно, за умови, що ви справжній автомобільний фанат і бодай трохи шануєте запах бензину.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ностальгія в шоу-румі: 6 вдалих моделей в ретростилі