Водій-початківець непокоїться з приводу кожної дрібниці навчального процесу в автошколі. Тож не дивно, що так багато уваги курсанти приділяють машині, на якій будуть навчатися водінню.
Від вашої першої у житті машини залежить не лише успіх подальших іспитів “на права”, а й стійкість та якість ваших водійських навичок, іноді – протягом всього життя.
При навчальній їзді бажано, щоб автомобіль був максимально типовим: середнього розміру, середньої динаміки, середнього рівня комфорту.
Щоб не вдаватися у подробиці психології та м’язової моторики, скажемо коротко: у водійській майстерності є дії, які водій має виконувати автоматично, “на підсвідомості”, а є дії, які доводиться прораховувати щоразу заново, на основі аналізу ситуації на дорозі.
Читайте також: Категорії водійських прав в Україні: що до чого
Так ось: не можна, щоб через проблемну навчальну машину водій звик приділяти більше уваги технічним питанням керування (кермуванню, вибору передачі, перемиканням), аніж аналізу ситуації з точки зору безпеки руху.
В багатьох родинах ще не скасовано стереотип про те, що у жінки має бути маленька машинка. І в багатьох автошколах цей постулат охоче підтримують. Але якщо є можливість вибору, вчитися краще на машині середнього розміру – С-класу або верхнього С-класу. Таким чином вам буде прищеплено “усереднене” відчуття габаритів, а з нього вже у випадку потреби буде нескладно перевчитися і на більшу, і на меншу машину.
Сімейна машина помірної потужності та з дружніми реакціями – найкращий варіант для навчання. Потужні моделі з “гострим” кермом та “нервовими” педалями ускладнять навчальний процес.
Почати з того, що віднедавна в України можна складати іспити на машині з автоматичною трансмісією. Відповідно, навчатися можна на машині з “автоматом”, але в правах буде відмітка (код 78 у 12-й графі), і з нею не можна сідати за кермо машини “на механіці”.
А взагалі ми б радили навчитися управляти машиною з “ручним” перемиканням: хто зна, може вам колись захочеться поганяти на спорткарі з “ручкою” або на ретро-“Віллісі”. А навчатися правильно перемикати передачі краще все ж таки не на своїй машині.
Для багатьох починаючих водіїв найважчі уроки – перемикання передач на “механіці”. І їх краще пройти в автошколі. А перевчитися потім на “автомат” можна і самотужки.
Побутує думка, що краще вчитися на тій машині, на якій потім доведеться їздити. Але це помилкове твердження, оскільки навчатися треба так, щоб потім вміти керувати будь-якою машиною, а не лише своєю. Додайте також такий важливий чинник, як технічний знос. Адже невдалі маніпуляції водія (спроби рушання, перемикання передач, гальмування, помилки кермування) найбільше “травмують” трансмісію та ходову. І коли вже автошкола (або приватний інструктор) беруть з вас гроші, то вони нехай і ремонтують навчальні автомобілі.
Читайте також: Перші посвідчення водія з кодом 78 вже отримали своїх власників
Якщо у вас буде можливість вибору, намагайтеся сісти до інструктора не на більш сучасній машині, а на краще збереженому екземплярі. Адже принципової різниці між авто одного класу, але різних поколінь ви не відчуєте, натомість відчуєте розбовтану кулісу, люфт у кермі, педалі з рипінням та зчеплення, яке “бере” лише вгорі.
Навчальна машина своїми “повадками” має вселяти у курсанта впевненість, навіть якщо він робить помилки. Тому автошколи не беруть у свої автопарки заряджені моделі.
Між тим, ніщо не повинне заважати вам опановувати автомобіль. А крім того, отримані вами водійські навички мають бути “чистими” від зайвих дій, пов’язаних з боротьбою із заїданням, підклинюванням та люфтами у системах машини.
Мабуть, варто нагадати, що певні вимоги до навчальної машини мають і Правила дорожнього руху. Згідно п.24.8 ПДР України, таке авто повинне мати розпізнавальний трикутний знак з літерою У (згідно п.30.3), дублюючі педалі гальм та зчеплення, а ще дзеркало заднього виду, “націлене” для інструктора.
Мінімальний комплект педалей для інструктора – гальма і зчеплення (там, де воно в принципі є) страхує від фатальних помилок курсанта на дорозі.
Те, як машина вплине на процес навчання, великою мірою залежить від інструктора – наскільки вистачить його витримки, аби навчити курсанта враховувати особливості певної моделі і конкретного екземпляра. А ось що справді важливо, так це складати іспит “на права” на знайомому автомобілі. Екзамен – не місце для опанування нюансами “чужої” для вас машини, тут і без того достатньо приводів для хвилювань та ймовірностей помилитися. На щастя, адміністрація автошколи зазвичай знає про ці нюанси і намагається облаштувати все так, щоб її курсанти на екзамені не мали додаткових проблем у технічному плані.
Читайте також: Який причеп можна тягнути з правами категорії В