Зазвичай Українські суди стають на бік пішохода. Навіть якщо той, порушуючи правила дорожнього руху, потрапив під колеса автомобіля.
Незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов’язаний негайно вжити заходів для зменшення швидкості.
Також цікаво: Хто оплачує збитки в ДТП, якщо немає поліса обов’язкового страхування
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу захисника засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого) на вирок апеляційного суду. Про це повідомляє прес-служба суду.
На думку захисника, суд першої інстанції, що ухвалив виправдувальний вирок, правильно оцінив фактичні обставини справи, а от апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а також не з’ясував характеру порушень, які допустив кожен з учасників руху.
У постанові ККС ВС зазначено, що своє рішення апеляційний суд ґрунтував, зокрема, на підставі аналізу висновку експерта-автотехніка, відповідно до якого в дорожній обстановці, що склалася безпосередньо перед ДТП, водій повинен був керуватися вимогами пунктів 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху (ПДР) і мав технічну можливість з моменту виникнення небезпеки уникнути наїзду на пішохода, застосувавши екстрене гальмування.
Читайте також: Як буде працювати автофіксація порушень ПДР
Однак, як установив суд, засуджений вчасно таких заходів не вжив, натомість у момент виявлення пішоходів на проїзній частині дороги подав сигнали аварійної зупинки, а потім перелаштувався в правий ряд. Це також підтверджується, в тому числі, дослідженим в апеляційному суді записом з відеореєстратора попутного автомобіля, на якому зафіксовано дорожню обстановку перед та в момент ДТП. На підставі цих доказів суд установив, що ДТП за участю потерпілого та засудженого сталася саме внаслідок невчасного застосування останнім екстреного гальмування.
ККС ВС не погодився з доводом захисника про те, що протиправність дій потерпілого пішохода виключає винуватість засудженого. Те, що внаслідок грубого порушення ПДР потерпілий створив небезпеку для дорожнього руху, не викликає сумніву. Однак, незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій був зобов’язаний виконати вимогу п. 12.3 ПДР і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди. Отже, той факт, що небезпеку для руху, а саме перебування пішохода на проїзній частині дороги, створено внаслідок протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту ПДР.
ККС ВС залишив без зміни вирок апеляційного суду. Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 759/2926/16-к (провадження № 51-8348км18) можна ознайомитися на офіційному сайті.
Також цікаво: Запуск спідкамів в Україні перенесли через карантин